Архів категорії: Священик онлайн

Ідучи на сповідь не можу зізнатися священику в гріху

Ольга
Доброго дня, у мене є проблема і вона заключається в тому, що я ідучи на сповідь не можу зізнатися священику в тому, що я раніш крала речі в магазині і в мами гроші, мені дуже соромно. І я незнаю як це сказати.

Протоієрей Віктор Палош
Коли ми сповідаємось, тоді лікуємось, що неможливо без лікаря. Священик не приймає сповідь, а Бог, священик поставлений бути свідком і лікувати рани від гріха. Отже, потрібно посилити віру в потойбічну відповідальність і сором там, взяти себе в руки і наважитись бути чесною. Після сповіді буде неабияко легко. Отже, проявіть силу волі і сприйміть сором як ліки. Саме так його трактують Святі Отці. Як ліки від подальших гріхів.

Поділитись:

Чи дійсний похорон в церкві “київського патріархату”?

Лариса
Слава Богу.
Мене турбує питання про похорон мого рідного брата. Хрестили його в церкві московського патріархату, Вінчався він в церкві українського патріархату, після хвороби помер і був похований також священником українського патріархату. Чи потрібно провести заупокійну службу в церкві московського патріархату? Чи є його душа упокоєна?
11 грудня буде вже три роки після його похорон,куди мені йти замовляти панахиду???
Допоможіть.

Архімандрит Тихон
Доброго вечора. Дорога Ларисо, важливо знати з якою конфесією асоціював себе Ваш брат. Якщо він вважав що є членом церкви “київського патріархату” –  це його свідомий вибір. І той факт, що він був хрещений в канонічній церкві, зараз вже немає ніякого значення.
З іншої сторони, якщо він вважав себе членом канонічної церкви, а в силу обставин, був похоронений священиком іншої конфесії, то можна здійснити чин похорону і в Українській Православній Церкві.
Чи упокоїлась його душа знає тільки один Господь. Панахиду замовляйте в Церкві, яку регулярно відвідуєте.
Бог в поміч.

Поділитись:

Мені часто сниться Пресвята Богородиця, особливо її явлення

Тетяна

Слава Ісусу Христу. Мені часто сниться Пресвята Богородиця, особливо її явлення, Ангели,також сам Господь Бог, інколи в інших подобах, але я знаю, що це Він і Він зі мною розмовляє,інколи просто до мене говорить і я не бачу його облік,один раз мені приснилась уся Свята Родина,а з обох боків Ангели і збоку Архангел Михаїл і також, як явлення на небесах під час Служби Божої, але чомусь лише я одна їх бачила. Але мене бентежить інший сон,нещодавно мені приснився Архангел Михаїл з мечем в руці і щитом, який бився з іншим Ангелом прямо перед мною і тоді я бачу інших Ангелів, які б’ються одне з одним увісні я тоді подумала, що мабуть скоро буде кінець світу, оскільки Ангели вже воюють і я прокинулась, а через пару днів приснився Господь Бог, який мені, щось говорив, але я не пам’ятаю, що саме. Такі сни мені почали снитись ще в дитинстві, але рідше, а зараз частіше. Завжди за собою несуть позитивні відчуття та відчуття захищеності, але останній сон мене збентежив, можливо Ви підкажете що це може означати. Дякую.

Архімандрит Тихон

Слава навіки Богу!
Дорога Тетяно, справа в тому, що будь-яке тлумачення снів, наспрвді, великий самообман, тому ніякого значення Ваші сни не мають і не можуть мати. Постарайтеся не загострювати свою увагу на сновидіннях, навчітся їх ігнорувати. Це єдиний спосіб позбутися тривоги, яка не зникне, доки ви вірите своїм снам.

Божої Вам помочі.

Поділитись:

За хрещеного не можна брати людину яка має таке саме ім’я, чи правда це?

Інна

Слава Ісусу Христу! Скажіть будь ласка, я маю хрестити свого синочка Вадимчика, але почула таке, що за хрещеного не можна брати людину яка має таке саме ім’я, чи правда це? І чи можна брати дві пари хрещених?

Архімандрит Тихон

Слава навіки Богу! На рахунок імен, це просто людські забобони, на які не треба звертати уваги, а кількість пар хрещених, Ваше особисте рішення, тому що насправді хрещеним батьком чи мамою, є тільки хтось один, для дівчинки мама для хлопчика батько відповідно, решта учасників просто особливість місцевої традиції.

Бог в поміч.

 

 

Поділитись:

Зустрічаюсь з хлопцем майже 2 роки інтимних стосунків у нас немає

Тетяна
Слава Ісусу Христу!преймаюсь довгий час одним питанням. Зустрічаюсь з хлопцем майже 2 роки, інтимних стосунків у нас немає, оскільки він розуміє мою позицію щодо цього. Однак, всерівно не можу знайти рівноваги у особистому житті, що саме вважається гріхом , а що ні. Чи саме бажаня мати фізичний контакт з цією людиною, повністю ій віддатися є гріхом? Пристрасні поцілунки?доторки до певних частин тіла?знаю, що варто діяти завжди як совість дозволяє, наче це внутрішньо відчувається, але я іноді почуваюся після зустрічей, словом важко на душі, хоча розумом розумію що ми довго зустрічаємось, і стосунки наче треба якось підтримувати аби вони не закамяніли, і знаю що до інтимних стосунків це не приведе, так як для мене це до шлюбу не припустимо. Просто не можу визначити межу, і на сповіді важко про це говорити насправді. Допоможіть, будь ласка!

Протоієрей Василій Юрина
Не слід покладатись тільки на своє сумління, бо воно може підвести і особливо тих, хто занадто в собі впевнений. Те, що утримуєтьсь, це добре, а те, що розпаляєтесь, це вас гнітить, бо ці дії належать тим, хто вже в шлюбі. Ви знаєте, що таке вінчання – це нагорода за терпіння та дотримання чистоти! Дай Бог вам дочекатись свого!

Поділитись:

Я незаміжня і маю йти за хресну дівчинці

Анастасія

Слава Ісусу Христу. Я незаміжня і маю йти за хресну дівчинці. Прочитала, що незаміжній не можна хрестити першою дівчинку, адже похресниця забере щастя і долю, і хресна матір ніколи не вийде заміж. Що робити? Як бути?

Архімандрит Тихон

Cлава навіки Богу! Це просто людські забобони, не треба вірити і боятися їх.

Бог в поміч.

Поділитись:

“П’ять шляхів порятунку, які пропонують сучасні гуру”

Будьте уважні, бережіть своїх дітей та близьких Вам!

Читати далі “П’ять шляхів порятунку, які пропонують сучасні гуру”

Поділитись:

Про поминання покійних

Втіха у скорботі

Смерть – це завжди трагедія, вона завжди несподівана. Скорботний відхід з життя близьких людей. Скорбота наповнює серце, і тільки в сльозах і молитві ми можемо знайти розраду. Ми плачемо про розставання з милими серцю, тому що смерть – це не природний стан для людини, покликаної до вічного життя … І важливо пам’ятати, що ця розлука лише тимчасова, у Бога всі живі.

Однак подивіться безпристрасно на життя наше земне і розсудіть, що воно таке. Цар Соломон, наймудріший і найбагатший з царів свого часу в книзі Екклезіаста, говорив так: «Суєта суєт … суєта суєт, – все суєта! Я бачив усі справи, що чинились під сонцем, і ось, все – суєта і томління духу!» Людина перестала жити на цьому світі, і з цим закінчилися суєти мирські, праці, біди, смуток і страждання. Людина немов мандрівник, що дійшов до мети, немов випускник, вже здав всі іспити.

Мета нашого життя

Але яка ж мета нашого життя? Який же повинен бути результат? Що ми беремо з собою? Залишаються на землі багатства, положення в суспільстві, слава, – перед Богом ми повстаємо з тими скарбами, які зібрали на небесах.

Наше життя повинне бути таким, щоб ми завжди були готові скласти цей іспит, щоб серце наше було чисте перед Богом, щоб, ставши перед Ним, ми б не почули «істинно говорю вам: не знаю вас», але навпаки: «прийдіть, благословенні Отця Мого, наслідуйте Царство, уготоване вам від створення світу». Для цього потрібно регулярно молитися, тому що молитва – це спілкування з Богом, потрібно регулярно очищати своє серце в Таїнстві Сповіді, потрібно регулярно причащатися Святих Христових Тайн, потрібно жити по-християнськи. Смерть грішників люта тому, що грішна людина всім своїм життям відкидає Бога, але зустріч ця неминуча.

Що ми можемо зробити для покійного?

Що ж можемо ми зробити для покійного, як можемо висловити свою любов? Дорогу труну, квіти, вінки, пам’ятник, застілля на поминках це – потрібно швидше нам самим, чим покійному. Наша молитва до Бога – це те, що пов’язує нас і покійного, це той маленький камінчик, який може переважити чашу терезів і вирішити долю людини у вічності. Наша і церковна молитва – ось те, що потрібно покійному.

Про поминання покійних

Поминання вдома

Читання псалтирі за упокій: щодня читається по одній кафизмі з Псалтирі з читанням по кожній «Славі» особливих заупокійних молитв.
Щоденна молитва за упокій. Поминання на ранкових і вечірніх молитвах.

Поминання в церкві

Сорокоуст за упокій (а також поминання на півроку, рік) – поминання покійного під час проскомідії.

Літія, Панахида – особливі служби про покійних, звичайно звершуються відразу після Літургії.

Поминання на кладовищі

Наша пам’ять про покійних – це прибрані могилки і наша молитва. Прийшовши на могилку можна проспівати «Зі святими упокой» і «Вічная пам’ять», потім прочитати молитву за упокій (є майже в будь-якому молитовнику), пом’янувши по іменах покійних можна поцілувати хрест на могилці. Можна залишати на могилі квіти, запалені свічки. Неприпустимо вживати на кладовищах алкоголь, курити, залишати на могилах горілку, сигарети, цукерки, різні продукти.

Дні особливого поминання покійних:

3-й день після смерті (відлік днів завжди починається з дня смерті) – звичайно день відспівування, по вченню Церкви, душа до 3-го дня знаходиться на землі. Чиста душа відвідує ті місця, де зазвичай творила добро, а душа людини, яка любила своє тіло, поневіряється біля труни або будинку. У третій день душа постає на поклоніння Богові.

9-й день – по вченню Церкви, після поклоніння Богові, до 9-го дня душі показується Рай. Слідом за тим душа знову підноситься на поклоніння Богові.

40-й день – по вченню Церкви до 40-го дня душі показується пекло. Після чого вона знову постає перед Богом, і відбувається індивідуальний суд над душею, що визначає місце її перебування до Страшного Суду. Цей день найбільш старанної молитви про померлого.

Річниці (смерті, народження, іменини) – поминання в ці дні є проявом нашої любові, яка не припиняється зі тілесною смертю.

Поминальна трапеза

У нашій традиції поминання покійного відбувається відразу після похорону. Поминки – це є молитви родичів і близьких людей за упокій померлого, щоб їх молитвами Господь помилував його/її і удостоїв Царства Небесного. Саме в цьому полягає основний сенс поминок – нагодувати бідних, хворих і т.д., тобто творіння милостині в пам’ять про померлого. Взагалі неприпустимо пити горілку на поминках – цим ображається пам’ять померлого. Пам’ятайте, хто покійних горілкою поминає, той покійним ще більше мук приготовляє.

Дні загально-церковного поминання покійних

Субота м’ясопусна – за вісім днів до початку Великого посту, напередодні седмиці про Страшний суд. Цю Вселенську батьківську суботу Церква присвячує поминанню всіх покійних від Адама до наших днів. Заупокійна служба в цей день називається так: «Пам’ять, що здійснюються всіх від віку спочилих православних християн, отців і братів наших».

Батьківські суботи – на 2-й, 3-й і 4-й тижнях Великого посту. У ці дні Церква спрямовує нас до сумлінних молитв про залишення «вільних і невільних гріхів вірою представившихся людей і вічне їхнє упокоєння зі святими».

Троїцька поминальна субота – напередодні дня Святої Трійці, на дев’ятий день після Вознесіння. Ця поминальна субота випереджає собою входження в піст, який починається через тиждень. Його називають Апостольським, або Петро – Павловським. Звичай поминання Святою Церквою покійних в день П’ятидесятниці сходить до апостольських часів. Вказівку ​​на це ми бачимо в словах св. ап. Петра, які він виголосив у цей великий день, звертаючись до іудеїв: «Бог воскресив Його, розiрвавши пута смерти» (Діян. 2,24). Тому Церква в Троїцьку батьківську суботу молиться про всіх покійних благочестивих християн. В одній з цих молитов говориться: «Упокой, Господи, душі рабів Твоїх, перш покійних батьків і братів наших, і інших родичів по плоті, і всіх своїх у вірі, про них же і пам’ять творимо нині».

В ці дні в храмах служаться особливі заупокійні богослужіння – парастас (гр. «клопотання» та панахиди (гр. «всенічна»). Крім цих загальноцерковних днів, Українська Православна Церква встановила ще деякі, а саме:

Радониця – пасхальне поминання покійних, буває на другому тижні після Великодня, у вівторок Фоминого тижня. Поминання покійних в цей день відбувається віруючими з тим благочестивим наміром, щоб після здійснення світлого семиденного торжества на честь Воскреслого з мертвих розділити велику радість Пасхи і з покійними.

Дмитрівська поминальна субота – день особливого поминання убитих воїнів, став днем ​​моління за всіх православних воїнів і воєначальників. Це поминання відбувається в суботу, що передує восьмому листопада – дня пам’яті великомученика Димитрія Солунського. Також, поминання покійних воїнів відбувається 9 травня.

На Заході України встановилась благочестива звичка, також молитовно поминати та відвідувати могили своїх близьких – 1 листопада.

Про поминання немовлят

Не дай Бог комусь з нас зіткнутися зі смертю дітей, але потрібно згадати і поминання младенців. Хрещених немовлят відспівують за особливим чином, як не маючих особистих гріхів.

Нехрещених дітей не відспівують і в церкві не поминають. Єдиної думки про їхню долю Церква не має, однак можна привести слова святителя Феофана Затворника: «А діти – всі ангели Божі є. Нехрещених, як і всіх поза вірою сущих, треба надавати Божому милосердю».

Якщо є небезпека смерті младенця, то потрібно докласти всіх зусиль, щоб похрестити його. Священик для хрещення може бути допущений навіть в реанімаційне відділення. Але хрестити «страху ради смертного» (тобто при небезпеці смерті) може будь-який православний християнин. Для цього потрібно тричі окропити немовля святою водою (або навіть простою водою) зі словами «Крещається раб(а) Божий(а) (ім’я) во ім’я Отця. Амінь. І Сина. Амінь. І Святого Духа. Амінь». Якщо немовлятко вижило, то потрібно в храмі доповнити таке Хрещення Таїнством Миропомазання.
Про поминання самогубців

Поминання самогубців в церкві не допускається. Однак церква не забороняє нам згадувати самогубців в наших домашніх молитвах. Оптинський старець Лев одному своєму духовному чаду по благословенню священика велів читати таку молитву: «Шукай, Господи, загиблу душу (ім’я), аще можливо, помилуй! Неізслідимі судьби Твої. Не постав мені в гріх молитви мої. Але нехай буде свята воля Твоя».

У разі, якщо є сумніви в тому, покінчила людина життя самогубством чи ні, пишеться прохання на ім’я правлячого архієрея. У разі якщо буде отримано письмове благословення на відспівування, покійного можна відспівувати і поминати в храмі.

Поділитись:

Він звонить мені саме тому, що знає, що молитва матері сильніша за дружинину

Олена

Господь посеред нас!
Шановне священство, маю коротке питання, і скорше всього воно є некоректним, але прошу допомогти розібратись, сама не взмозі. Виникло складне становище в чоловіка на роботі, звонить додому, своїй матері, не дружині і просить помолитись за нього обом. Після чого мати, тобто свекруха і каже своїй невістці: “Він звонить мені саме тому, що знає, що молитва матері сильніша за “дружинину””. Сама до церкви ходить за рік декілька разів, не сповідується і т. д., в той час як невістка, старається не пропускати служби зі своїм чловіком. Чи це так? Чи дійсно та молитва сильніша?

Протоієрей Віктор Палош

Доброго дня! “Сильнішою” буде та молитва, де з нею буде з’єднано більше любові. Тільки Господь бачить справжню любов. Проте, мене дивує сама постановка питання: не потрібно сина ревнувати до жінки і жінці чоловіка до матері. Життя бумеранг – у Вас є син? Ви будете його любити більше ніж його жінка? Любіть, це головне.

 

Поділитись:

Я людина “глобальна” і глибока духовно

Євгенія

Слава Ісусу Христу! Пишу, бо мучить мене одне питання. Я людина “глобальна” і глибока духовно. З самого дитинства у мене була і є досі мрія, я ніби відчуваю,що виконати її – моє призначення. Мрія ця може принести кошти і тут я також ще з дитинства вирішила, що заживатись, як всі інші багатії не буду, а витрачу більшу частину прибутку на добро і допомогу нужденним, ображеним, обездоленим та беззахисним. Буквально все життя це було для мене ідеєю, якою я жила. І коли я була менша, я дуже часто зверталась до Бога, до Долі : Якщо ти дасиш виконати мені цю справу, забери в мене сім’ю. Для мене це головне. Тоді я була мала, підліток, я не знала всієї ціни слів, які я промовляла. Але тепер я виросла, я розумію, що сім’я безцінна. Я зустріла коханого чоловіка, якого безмежно люблю. Але і моя мрія мене не покинула. І я горю в агонії кожен день, боячись щось зробити. Це невиносна душевна біль. Я тисячу раз просила взяти свої слова назад, але я боюсь. Я страждаю від бездійства і страждаю, бо боюсь. Як мені вирішити цю дилему? Підкажіть мені. Дякую.

Протоієрей Василій Юрина

Є слова в псалтирі – Господи гріхи юності моєї, не помяни. Це перше. Друге, не потрібно давати нікому, а особливо Богу обіцянки, які не залежать від тебе, або ті, які не можеш виконати. Також, час від часу потрібно переосмислювати свої мрії і від не корисних мрій потрібно відмовитися. А головне,  раджу піти на сповідь і розповісти про те, що Вас турбує, щоб благодать Господня допомогла вам.

 

 

Поділитись: