Аня

Слава Ісусу Христу! Звертаюсь до вас з такою власне ситуацією: Я дотримуюся дошлюбної чистоти, і хлопець поважає мої погляди та розділяє їх. Але, роздумуючи про колись майбутнє заміжжя, то я почала усвідомлювати, що не хочу інтимних стосунків навіть у шлюбі, не тому, що в мене є якісь комплекси , а через черезвичайну сором’язливість і боязнь…і взагалі мені соромно говорити на такі теми(навіть з християнської точки зору)і саме поняття інтимних стосунків викликає страх, і навіть огиду..навіть те, що я пишу тут щодо цієї теми мені дуже незручно, просто турбує те, чи мені не варто виходити заміж? Чи краще принлянутись до монастирського, богопосвяченого життя, бо я раніше задумувалася , що яке щастя жити з Богом у довічній чистоті, просто прагнення серця таке, яке є дотепер, але я полюбила хлопця, і є вірогідність, що ми одружимося і я не зможу жити по тому прагненню, що мені робити? Чи не дивно це все? Чи це по-божому? Чи в мене якесь відхилення? Чи навпаки довічна чистота, життя в Бозі це Його покликання?

Архімандрит Тихон

Слава Навіки Богу! Постарайтесь не спішити приймаючи рішення, кожна людина дорослішає в свій час, не залежно від біологічного віку, може Ваші страхи по відношенню до інтимних стосунків повязані сами з тим, що треба подорослішати, тобто просто почекати, якось особливо прискорювати цей процес не потрібно.

На рахунок чернечого життя, треба памятати, що головне в монашестві – це бажання служити Богу, і посвятити своє життя цьому служінню, а йти в монастир тому, що не складується щось в особистому житті поганий привід.

Бог в помоч.

Катерина

Слава Ісусу!! Дуже турбуює декілька питань!Якби ви б могли відповісти поскоріше, була б вам дуже вдячна!!

1.Скажіть, якщо соромишся йти до одного священика сповідатися і йдеш до іншого, в інший храм – це гріх??

2. Гріх не хреститися перед та після їжі , якщо ти не один? Це цурання Бога, виходить?
3. Якщо після Сповіді мучили питання і зайшов в храм , інший, по дорозі, а священик на мої запитання порадив посповідатися, я не вказала, що вже сповідалась, (і потрібним не вважала і не хотіла це говорити).Я посповідалас двічі, і священик цього не знав- це гріх???

дуже-дуже чекаю відповіді вашої! Щиро вдячна вам заздалегідь! Бережи вас, Господь! Мої найкращі побажання!

Протоієрей Олександр Монич

Христос між нами, Катерина!

1. Передусім Ви повинні чітко усвідомлювати, що Ви йдете до Христа, а не до священика. Перебігання від хірурга до хірурга не є добрим. Операцію всерівно прийдеться робити! Так і в духовному житті. Ваш страх продиктований самим страхом сповіді. Пам’ятайте, сповідатися можна все життя, а покаятися ні разу!
2. Їжу потрібно завжди перехрестити. Справа не в їжі, а в тому, що ми дякуємо Богу за Його благословення нас їжою.

3. Говорити з Богом про свої проблеми ніколи не буде гріхом. Священик, не є індикатором глибини Вашого покаяння. Ви самі беручи участь в таїнстві Сповіді по мірі Вашого чистосердечного покаяння стаєте ближчою до Бога.

Іван

Слава Ісусу Христу. Я живу в шлюбі, є дитина. В мене є проблеми із здоровям і останні 2 роки стало дуже важко, як і по здоровю так і нема сил чогось добитись більше для сімї, хоч стараюсь як можу, а хвороба забирає всі сили.

І  ще, батьки мої живуть без шлюбу, колись в ті часи було важко взяти, а вони так і дальше жили і вже й напевно забули про це. І мені про це постійно приходять думки, що може я маю якусь кару за це також, чомусь дуже трудно і нічого не виходить в житті, сильні переживання і тривога в душі. Я відвідую церкву завжди, молюсь і причащаюсь, а останнім часом коли почав більше приділяти увагу духовному життю то ще важче стало, дуже важкі випробовування і не легко жити, хоч звичайно розумію, що комусь буває й набагато важче напевно, я не для того пишу, щоб жалітись, просто боюсь за свою душу, не знаю що робити, чи я можу змінити щось, якщо це не від мене можливо залежить, просто запутався.

Архімандрит Тихон

Слава навіки Богу! Шановний Іван, Ви не несете кару за батьків, як і ніхто не може бути покараний за гріхи батьків, це проста Біблійна правда :”Отцы не должны быть наказываемы смертью за детей, и дети не должны быть наказываемы смертью за отцов; каждый должен быть наказываем смертью за свое преступление (Втор.24:16)”.

А ускладнюють наше життя дві головні проблеми: перша – наші бажання, бо ми, як правило, не вміємо правильно і критично оцінювати свої здібності, тому бажання перевищують те, що ми реально можемо реалізувати; і друга – не вміння цінувати те, що маємо, наші заздрість і ропотливість, отягчають буття.

Зможемо змирити свої амбіції і ропот, вирішимо більшу частину, житейських труднощів.

Бог в поміч.

Світлана
Слава Ісусу Христу! Порадьте, будь ласка, як нам діяти в такій ситуації. До дружини мого брата на ринку причепилася циганка, просила грошей. Жінка їй відмовила. Циганка розгнівалася і сказала, що вона буде мати біду і через 1,5 тижня помре. Через деякий час жінка потрапила до лікарні, діагноз лікарів під сумнівом. Виписали додому з невеличким покращенням, але жінка і далі себе почуває дуже погано. Рідним не дають спокою слова тої циганки, хвилюються. Як діяти? Думаю, варто дати карточку за здоров’я на Службу Божу? Чи потрібно читати якісь спеціальні молитви? До церкви на молитву до священика вона не зможе дійти, бо дуже слабка. Відпишіть, будь ласка. Щиро дякую. З повагою, Світлана.

Протоієрей Василій Юрина
Доброго вечора Вам! Три дні тому надсилав Вам відповідь, але майже щось не так, бо не знайшов її у відправлених, тому пишу ще раз.
Не беріть до уваги чужі прокльони, особливо якщо вони безпідставні. Святе Письмо навчає нас розуміти дію духовну. Там говориться конкретно, що молитва благословіння або прокляття повернеться до того, хто її породив, крім випадків коли на це є вагома причина. Своєчасно моліться, пийте святу воду, сповідуйтесь і причащайтесь і речі перечислені Вами не будуть турбувати Вас.

Василь
Слава Ісусу Христу хочу поради, які молитви молитися коли постійно думки про суєцид в церкву хожу рідко бо більшість часу я працюю за кордоном, молюся молитви Отче наш, Вірую, Псалом 50, Псалом 90, Чесному Животворящому Хресту. Підскажіть будь-ласка, що ще робити і молитися і як правильно, може я роблю щось не так.

Протоієрей Віктор Палош
Слава навіки! Молитесь Ви вірно. Неважливо, що молитись, важливо молитись, тобто виливати душу перед Богом, розмовляти з Ним, довіряти Йому! Якщо ми посправді віруючі, то жодна проблема не повинна нами заволодіти так, щоб ми дозволили дияволу власне нас вбити своїми ж руками! Це не тільки не допоможе вирішити проблеми, але й породить найбільшу проблему – вічне життя поза Богом в пеклі. Це думки не від Вас, тому на них не слід звертати уваги і приділяти їм навіть найменший час. Допомагає в дипресії читання псалтиру (особливо зрозумілою мовою). Слід відзначити, що у храм слід ходити регулярно, оскільки інакше ми позбавляємось Божої благодаті і більше піддаємось впливу цих думок. Найкращим лікарством є регулярне Причастя та Сповідь. Хай Бог Вам допомагає побороти ворога нашого спасіння, що бореться з нами за допомогою власне думок!

Михайло
Підкажіть будь ласка. Нещодавно зрозумів що веду своє життя зовсім не туди, почав читати Біблію, згадав як давно батьки водили на причастя. Сходив і не відчув такого полегшення як раніше. Потім прочитав про 4 смертні гріхи, що після скоєння грішник помирає душою и не може причащатися 15 років. Зрозумів що маю 2 з них. Тепер у повному розпачі не знаю як каятися, чи простить мені Бог. Допоможіть будь ласка, що робити?

Протоієрей Віктор Палош
По-перше, не 4 гріхи, а 7 (в декого 8) називаються смертні. Відлучення від Причастя на сьогоднішній день дається тільки за гріх вбивства і то не на 15 років точно. Один із смертних гріхів якраз розпач, тому варто надіятись на милосердя Господа. Прочитайте, наприклад, життя преподобної Марії Єгипетської і Ви зрозумієте, що Бог прийшов до грішних, що каються, як каже Євангеліє. Нема гріха, що Бог не здатний пробачити при нашому жалі. Йдіть на сповідь і починайте життя нове з Богом!

Світлана
Слава Ісусу Христу! Чи потрібно в день Причастя приступати ще і до Таїнства Соборування?

Протоієрей Віктор Палош
Слава навіки! Церква благословляє один раз в році у Великий піст приступити до цього Таїнства людям, що не є абсолютно здоровими, закликаючи перед цим взяти участь у сповіді. Це не обов’язково повинен бути день соборування, проте може бути і він, так само як і Причастя. В інших випадках, коли людина важко захворіє, то можна приймати Таїнство Єлеопомазання тільки один раз у одній хворобі! Так само потрібна сповідь перед ним.

Ігор
Доброго дня! Приснився мені сон років зо два! Був голос у вісні який говорив що: піди і сповісти що прийдуть два мої сини!! Цей сон я завжди памятаю.

Протоієрей Віктор Палош
Доброго вечора! Снам взагалі не можна вірити. Тому, що через сни диявол може нас спокушувати. Тільки в особливих випадках, коли на душі спокійно, коли сон закликає до добрих речей у призмі покаяння і сниться неодноразово – можна на нього звернути увагу. А у цілому краще керуватись відповіддю на це від афонських ченців, котрі вчать на прикладі чоловіка і жінки. Чоловік у давнину пішов на покупки, коли весь будинок замело снігом.. Жінці велів не виходити з хати і нікому не відчиняти її, поки він не повернеться за кілька днів. Щойно вийшовши з дому, він побачив, що забув взяти одну річ. Почав просити жінку відчинити, про те вона не слухала – чоловік так велів! “Якщо ти мій чоловік, не образишся, бо я виконую твою волю”. Так от, щоб і нам, випадково, не прийти сон від диявола, як сон від Бога, краще не звертати взагалі уваги. І Бог за це не образиться, Він бачитиме наш мотив.

Ольга
Як позбутися болісних відчуттів від спогадів про людину, яка зробила тобі боляче в житті. На серці не тримаю зла, але коли згадую про ці моменти, на душі дуже боляче. Оскільки я змушена спілкуватия з цією людиною щодня і ті її вчинки залишили дуже поганий слід у мене в душі. Часом буває все спокійно, але при спілкуваненні з цією людиною я розумію і відчуваю, що вона продовжує недолюблювати мене, а я ж поганого нічого їй не зробила. Є свідки цієї ситуації. Як відпустити образу? Як не злитись на неї, я ж пробачила їй… Підскажіть може якусь молитву, оскільки в період посту це важливо..

Протоієрей Віктор Палош
Доброго дня, Ольга! Справді у період посту це важливо – бути в мирі з усіма, якільки це від нас залежить, по словам Ап. Павла. Головне – не тримати зла і постаратись робити цій людині добро. Не думати про те, чи любить вона чи ні, а самому любити. Так біль стихне і потім зникне. Є в Євангелії добрий приклад того, що як поступати, коли проти нас грішать ближні. Сказати спочатку наодинці, потім при свідках тощо. Якщо цей варіант не допоможе налагодити стосунки, то не робити їй зла, тільки добро при змозі, але не спікуватись з нею до її розкаяння.