Архів категорії: Духовне життя

Скажіть будь ласка, як Церква відноситься до дієти?

Павло
Скажіть, будь ласка, як Церква відноситься до дієти?

Протоієрей Олександр Монич
Христос посеред нас, Павло!
Слово дієта передусім передбачає утримання від певної їжі. Ваша питання просте, та водночас різностороннє.
По-перше, якщо Ви питання хотіли спитати відношення до дієте, як методу схуднення, то це одне. Якщо, йде мова про дієту, як форму посту, це інше питання.
Святий Іоана Златоуст пише: “В когось здоровя, як залізо, а в когось як солома”. Отже, шаблону тут немає. В пості тим більше, адже якщо до посту підходити з ультранастроєм, то невдовзі можна захворіти синдромом перепощеного. В пості головне не їсти один одного, сказав покійний Митрополит Володимир (Сабодан). Часто виходить так, що на початку посту (в перший тиждень) ми задаємо собі шаблону, який, як показує практика потім сповзає вниз. Це теж крайність.
Щодо дієти як такої. Я не знаю з якою метою Ви “сідаєте” на дієту. Для чого?
З якою метою? Якщо це повязане зі здоровям, то з точки зору медецини це потрібно навіть робити. Якщо це дієте, в рамках простого схуднення для “форми”, але схуднення позбаленого ідеї, потрібно розібратися з собою.
Більше питань, чим відповідей. Перед початком “дієти”, рекомендую Вам підійти до місцевого священнослужителя, поговорити з ним, вияснити мету і бачення Ваших кроків, а відтак крокувати вперед.

Поділитись:

Чи потрібно на сповіді детально описувати гріхи блуда ?

Татьяна

Слава Ісусу Христу..Скажіть будь-ласка,чи потрібно на сповіді детально описувати гріхи блуда ? ( де ,з ким ,як і т д.)..бо одні говорять,що ці подробності зайві ,а інші-навпаки. Дякую.

Протоієрей Олександр Монич
Христос посеред нас, Тетяна! Богу не потрібні наші описи, і те, де, коли, як, ми зробили не добре. Йому потрібне наше усвідомлення факту того, що ми зробили не правильно. Небу потрібна наша згода більше цього не робити. Деталі, це нікому не потрібна і пуста тавтологія! Покаяння – це зміна свідомості, зміна образу поведінки і думок наших. Найкращим подарунком для Бога буде наше нове життя! Щоб це відбулося потрібно сказати в таїнстві Сповіді: Боже, я хочу стати іншою, кращою, ближчою до Тебе! Допоможи мені в цьому, бо я немічна людина. Не думаю, що в Церкві, головне виговоритися про деталі. Головним є факт і спроба Вашої зміни! І ще. Використайте цей золотий час, Тетяна, для роботи над собою. Обов’язково сходіть до Сповіді і Причастя. Бог Вам в поміч!

Поділитись:

Я душею відчуваю, що люблю Бога, що Він всім керує, управляє. Але дуже багато фактів важко прийняти

Андрій

Слава Ісусу Христу! Питання до Вас у мене дуже складне. Я душею відчуваю, що люблю Бога, що Він всім керує, управляє. Але дуже багато фактів важко прийняти: 1) не розумію для чого Богу люди, Він ж досконалий й самодостатній
2) Бог – найбільший розум світу, хіба Він наперед не знає як поведе себе людина, наприклад, дитина народиться в сімї убивць і теж буде вбивате, бо таке суспільство 3) Що таке свобідна воля? Невже ми можемо справді мати волю? Адже ми чиєсь творіння, знову ж таки ми дуже залежимо від нашого оточення і того, щоб нам доведеться пережити. 4) Як в раю міг статись переворот? не було ж нічого, пустота, нічого немає. Бог створив все, значить і зло Він створив? 5) як можна бути праведним на землі якщо навіть в раю головний ангел зрадив Богу, загордився. Але звідки в нього це відчуття виникло? Ці всі сумніви мене штовхають вниз, я не можу знайти свого призначення в житті. мені 18, я не знаю куди йти… кругом один гріх. P.S.
Дуже сподіваюсь, що Ви знайдете час на відповідь, адже схожі питання бентежать тисячі молодих людей, які стають невіруючими. Наперед дякую. Хай Бог благословить.

Протоієрей Василій Юрина
Доброго дня Вам! Дійсно суттєві питання. В свої юні роки я теж мав купу подібних питань. Мені пощастило, бо в мене було кому авторитетно відповісти на мої запити. Я б дуже радив зустрітись особисто, так як відповіді на Ваші питання ємкі, та й по собі знаю що особиста розмова приносить набагато більше користі. Або напишіть звідки Ви і я можу порадити доброго співрозмовника ближче до Вас.

Поділитись:

Був голос у вісні який говорив що?…Чи вірити

Ігор

Доброго дня! Приснився мені сон років зо два! Був голос у вісні який говорив
що: піди і сповісти що прийдуть два мої сини!! Цей сон я завжди памятаю.

Протоієрей Василій Юрина
По багатьох питаннях ми стараємось залучитись відповідями або порадами святих. Так от майже всі вони кажуть що б ми не реагували навіть на більш чіткі сни, так як часто ворог нашого спасіння намагається через сни впливати на нас.

Поділитись:

Протягом останніх кількох днів мені сняться страшні сни, пов’язані зі смертю

Yaryna

Слава Ісусу Христу. Хочу запити у Вас можливу причину. Протягом останніх кількох днів мені сняться страшні сни, пов’язані зі смертю( часто домовини).
Чи є якась на це причини. І що потрібно робити?

Архімандрит Тихон
Слава навіки Богу.
Причина Ваших снів – думки які Ви прокручуєте в голові протягом дня, скоріше за все це думки про ті же страшні сни. які Вам снятся. тому старайтесь молитись і ігнорувати їх, і пройдуть всі кошмари.

Бог в поміч.

Поділитись:

Як боротись з унинієм?

Сергій

Христос ся Рождає!!! Пробачте, що в такий радісний час запитаю про непросту і не легку хворобу униніє. Довгий час вже нахожусь в такому не радісному стані, і весь цей час думаю лише про сповідь та причасття, але боюсь прийти на сповідь не розкаяному, щоб ще більше не розгнівати Бога, як правильно підійти до цього Таїнства в такий не легкий час?

Протоієрей Василій Юрина

Славімо Його! Ви правильно думаєте на рахунок того, що з унинієм потрібно боротись через Сповідь та Причастя. Не намагайтесь ідеально сповідатись, а намагайтесь щиро від душі каятись в тих гріхах, котрі більше всього турбують. Щиро каючись в основних гріхах, Ви зможете отримати в Сповіді і Причасті силу благодаті для боротьби з гріхами та очищення від них. А далі читайте потрібну літературу і знову користуйтесь Сповіддю та Причастям і Господь допоможе Вам.

 

 

Поділитись:

Що робити, щоб позбавитись тривожності?

Хіонія

Добрий день. Батюшка, щоб позбавитись тривожності, лікуюсь медикаментозно(назначають лікарі), але я боюся зійти з розуму, бо постійно болить і шумить в голові, як перебороти це не знаю, і чи є гріхом те, що я сама не можу взяти себе в руки (було важке дитинство). Я не знаю, що робити мені далі. Дякую

Архімандрит Тихон Лютянський

Доброго дня.
Від усіх станів тривоги, не важливо чим вони спровоковані, реально позбавитися. Якщо стан важкий потрібні і ліки, але самі по собі ліки не вирішать проблему, потрібно міняти своє відношення до багатьох речей, подій, людей, що нас оточують, змінювти своє світосприйняття. Процес різносторонній, все особливо описати нереально, головне знайти причину і змиритися, завжди є причина, яку ми приховуємо від себе, або вигадуємо собі іншу, щоб сховати від себе те, з чим не хочемо змиритися.
Пошукайте ту саму причину, і зможете вирішити свою проблему.

Бог в поміч.

Поділитись:

Ідучи на сповідь не можу зізнатися священику в гріху

Ольга
Доброго дня, у мене є проблема і вона заключається в тому, що я ідучи на сповідь не можу зізнатися священику в тому, що я раніш крала речі в магазині і в мами гроші, мені дуже соромно. І я незнаю як це сказати.

Протоієрей Віктор Палош
Коли ми сповідаємось, тоді лікуємось, що неможливо без лікаря. Священик не приймає сповідь, а Бог, священик поставлений бути свідком і лікувати рани від гріха. Отже, потрібно посилити віру в потойбічну відповідальність і сором там, взяти себе в руки і наважитись бути чесною. Після сповіді буде неабияко легко. Отже, проявіть силу волі і сприйміть сором як ліки. Саме так його трактують Святі Отці. Як ліки від подальших гріхів.

Поділитись:

Мені часто сниться Пресвята Богородиця, особливо її явлення

Тетяна

Слава Ісусу Христу. Мені часто сниться Пресвята Богородиця, особливо її явлення, Ангели,також сам Господь Бог, інколи в інших подобах, але я знаю, що це Він і Він зі мною розмовляє,інколи просто до мене говорить і я не бачу його облік,один раз мені приснилась уся Свята Родина,а з обох боків Ангели і збоку Архангел Михаїл і також, як явлення на небесах під час Служби Божої, але чомусь лише я одна їх бачила. Але мене бентежить інший сон,нещодавно мені приснився Архангел Михаїл з мечем в руці і щитом, який бився з іншим Ангелом прямо перед мною і тоді я бачу інших Ангелів, які б’ються одне з одним увісні я тоді подумала, що мабуть скоро буде кінець світу, оскільки Ангели вже воюють і я прокинулась, а через пару днів приснився Господь Бог, який мені, щось говорив, але я не пам’ятаю, що саме. Такі сни мені почали снитись ще в дитинстві, але рідше, а зараз частіше. Завжди за собою несуть позитивні відчуття та відчуття захищеності, але останній сон мене збентежив, можливо Ви підкажете що це може означати. Дякую.

Архімандрит Тихон

Слава навіки Богу!
Дорога Тетяно, справа в тому, що будь-яке тлумачення снів, наспрвді, великий самообман, тому ніякого значення Ваші сни не мають і не можуть мати. Постарайтеся не загострювати свою увагу на сновидіннях, навчітся їх ігнорувати. Це єдиний спосіб позбутися тривоги, яка не зникне, доки ви вірите своїм снам.

Божої Вам помочі.

Поділитись:

Про поминання покійних

Втіха у скорботі

Смерть – це завжди трагедія, вона завжди несподівана. Скорботний відхід з життя близьких людей. Скорбота наповнює серце, і тільки в сльозах і молитві ми можемо знайти розраду. Ми плачемо про розставання з милими серцю, тому що смерть – це не природний стан для людини, покликаної до вічного життя … І важливо пам’ятати, що ця розлука лише тимчасова, у Бога всі живі.

Однак подивіться безпристрасно на життя наше земне і розсудіть, що воно таке. Цар Соломон, наймудріший і найбагатший з царів свого часу в книзі Екклезіаста, говорив так: «Суєта суєт … суєта суєт, – все суєта! Я бачив усі справи, що чинились під сонцем, і ось, все – суєта і томління духу!» Людина перестала жити на цьому світі, і з цим закінчилися суєти мирські, праці, біди, смуток і страждання. Людина немов мандрівник, що дійшов до мети, немов випускник, вже здав всі іспити.

Мета нашого життя

Але яка ж мета нашого життя? Який же повинен бути результат? Що ми беремо з собою? Залишаються на землі багатства, положення в суспільстві, слава, – перед Богом ми повстаємо з тими скарбами, які зібрали на небесах.

Наше життя повинне бути таким, щоб ми завжди були готові скласти цей іспит, щоб серце наше було чисте перед Богом, щоб, ставши перед Ним, ми б не почули «істинно говорю вам: не знаю вас», але навпаки: «прийдіть, благословенні Отця Мого, наслідуйте Царство, уготоване вам від створення світу». Для цього потрібно регулярно молитися, тому що молитва – це спілкування з Богом, потрібно регулярно очищати своє серце в Таїнстві Сповіді, потрібно регулярно причащатися Святих Христових Тайн, потрібно жити по-християнськи. Смерть грішників люта тому, що грішна людина всім своїм життям відкидає Бога, але зустріч ця неминуча.

Що ми можемо зробити для покійного?

Що ж можемо ми зробити для покійного, як можемо висловити свою любов? Дорогу труну, квіти, вінки, пам’ятник, застілля на поминках це – потрібно швидше нам самим, чим покійному. Наша молитва до Бога – це те, що пов’язує нас і покійного, це той маленький камінчик, який може переважити чашу терезів і вирішити долю людини у вічності. Наша і церковна молитва – ось те, що потрібно покійному.

Про поминання покійних

Поминання вдома

Читання псалтирі за упокій: щодня читається по одній кафизмі з Псалтирі з читанням по кожній «Славі» особливих заупокійних молитв.
Щоденна молитва за упокій. Поминання на ранкових і вечірніх молитвах.

Поминання в церкві

Сорокоуст за упокій (а також поминання на півроку, рік) – поминання покійного під час проскомідії.

Літія, Панахида – особливі служби про покійних, звичайно звершуються відразу після Літургії.

Поминання на кладовищі

Наша пам’ять про покійних – це прибрані могилки і наша молитва. Прийшовши на могилку можна проспівати «Зі святими упокой» і «Вічная пам’ять», потім прочитати молитву за упокій (є майже в будь-якому молитовнику), пом’янувши по іменах покійних можна поцілувати хрест на могилці. Можна залишати на могилі квіти, запалені свічки. Неприпустимо вживати на кладовищах алкоголь, курити, залишати на могилах горілку, сигарети, цукерки, різні продукти.

Дні особливого поминання покійних:

3-й день після смерті (відлік днів завжди починається з дня смерті) – звичайно день відспівування, по вченню Церкви, душа до 3-го дня знаходиться на землі. Чиста душа відвідує ті місця, де зазвичай творила добро, а душа людини, яка любила своє тіло, поневіряється біля труни або будинку. У третій день душа постає на поклоніння Богові.

9-й день – по вченню Церкви, після поклоніння Богові, до 9-го дня душі показується Рай. Слідом за тим душа знову підноситься на поклоніння Богові.

40-й день – по вченню Церкви до 40-го дня душі показується пекло. Після чого вона знову постає перед Богом, і відбувається індивідуальний суд над душею, що визначає місце її перебування до Страшного Суду. Цей день найбільш старанної молитви про померлого.

Річниці (смерті, народження, іменини) – поминання в ці дні є проявом нашої любові, яка не припиняється зі тілесною смертю.

Поминальна трапеза

У нашій традиції поминання покійного відбувається відразу після похорону. Поминки – це є молитви родичів і близьких людей за упокій померлого, щоб їх молитвами Господь помилував його/її і удостоїв Царства Небесного. Саме в цьому полягає основний сенс поминок – нагодувати бідних, хворих і т.д., тобто творіння милостині в пам’ять про померлого. Взагалі неприпустимо пити горілку на поминках – цим ображається пам’ять померлого. Пам’ятайте, хто покійних горілкою поминає, той покійним ще більше мук приготовляє.

Дні загально-церковного поминання покійних

Субота м’ясопусна – за вісім днів до початку Великого посту, напередодні седмиці про Страшний суд. Цю Вселенську батьківську суботу Церква присвячує поминанню всіх покійних від Адама до наших днів. Заупокійна служба в цей день називається так: «Пам’ять, що здійснюються всіх від віку спочилих православних християн, отців і братів наших».

Батьківські суботи – на 2-й, 3-й і 4-й тижнях Великого посту. У ці дні Церква спрямовує нас до сумлінних молитв про залишення «вільних і невільних гріхів вірою представившихся людей і вічне їхнє упокоєння зі святими».

Троїцька поминальна субота – напередодні дня Святої Трійці, на дев’ятий день після Вознесіння. Ця поминальна субота випереджає собою входження в піст, який починається через тиждень. Його називають Апостольським, або Петро – Павловським. Звичай поминання Святою Церквою покійних в день П’ятидесятниці сходить до апостольських часів. Вказівку ​​на це ми бачимо в словах св. ап. Петра, які він виголосив у цей великий день, звертаючись до іудеїв: «Бог воскресив Його, розiрвавши пута смерти» (Діян. 2,24). Тому Церква в Троїцьку батьківську суботу молиться про всіх покійних благочестивих християн. В одній з цих молитов говориться: «Упокой, Господи, душі рабів Твоїх, перш покійних батьків і братів наших, і інших родичів по плоті, і всіх своїх у вірі, про них же і пам’ять творимо нині».

В ці дні в храмах служаться особливі заупокійні богослужіння – парастас (гр. «клопотання» та панахиди (гр. «всенічна»). Крім цих загальноцерковних днів, Українська Православна Церква встановила ще деякі, а саме:

Радониця – пасхальне поминання покійних, буває на другому тижні після Великодня, у вівторок Фоминого тижня. Поминання покійних в цей день відбувається віруючими з тим благочестивим наміром, щоб після здійснення світлого семиденного торжества на честь Воскреслого з мертвих розділити велику радість Пасхи і з покійними.

Дмитрівська поминальна субота – день особливого поминання убитих воїнів, став днем ​​моління за всіх православних воїнів і воєначальників. Це поминання відбувається в суботу, що передує восьмому листопада – дня пам’яті великомученика Димитрія Солунського. Також, поминання покійних воїнів відбувається 9 травня.

На Заході України встановилась благочестива звичка, також молитовно поминати та відвідувати могили своїх близьких – 1 листопада.

Про поминання немовлят

Не дай Бог комусь з нас зіткнутися зі смертю дітей, але потрібно згадати і поминання младенців. Хрещених немовлят відспівують за особливим чином, як не маючих особистих гріхів.

Нехрещених дітей не відспівують і в церкві не поминають. Єдиної думки про їхню долю Церква не має, однак можна привести слова святителя Феофана Затворника: «А діти – всі ангели Божі є. Нехрещених, як і всіх поза вірою сущих, треба надавати Божому милосердю».

Якщо є небезпека смерті младенця, то потрібно докласти всіх зусиль, щоб похрестити його. Священик для хрещення може бути допущений навіть в реанімаційне відділення. Але хрестити «страху ради смертного» (тобто при небезпеці смерті) може будь-який православний християнин. Для цього потрібно тричі окропити немовля святою водою (або навіть простою водою) зі словами «Крещається раб(а) Божий(а) (ім’я) во ім’я Отця. Амінь. І Сина. Амінь. І Святого Духа. Амінь». Якщо немовлятко вижило, то потрібно в храмі доповнити таке Хрещення Таїнством Миропомазання.
Про поминання самогубців

Поминання самогубців в церкві не допускається. Однак церква не забороняє нам згадувати самогубців в наших домашніх молитвах. Оптинський старець Лев одному своєму духовному чаду по благословенню священика велів читати таку молитву: «Шукай, Господи, загиблу душу (ім’я), аще можливо, помилуй! Неізслідимі судьби Твої. Не постав мені в гріх молитви мої. Але нехай буде свята воля Твоя».

У разі, якщо є сумніви в тому, покінчила людина життя самогубством чи ні, пишеться прохання на ім’я правлячого архієрея. У разі якщо буде отримано письмове благословення на відспівування, покійного можна відспівувати і поминати в храмі.

Поділитись: