Всі записи автора Архімандрит Тихон

Не хочу інтимних стосунків навіть у шлюбі

138

Аня

Слава Ісусу Христу! Звертаюсь до вас з такою власне ситуацією: Я дотримуюся дошлюбної чистоти, і хлопець поважає мої погляди та розділяє їх. Але, роздумуючи про колись майбутнє заміжжя, то я почала усвідомлювати, що не хочу інтимних стосунків навіть у шлюбі, не тому, що в мене є якісь комплекси , а через черезвичайну сором’язливість і боязнь…і взагалі мені соромно говорити на такі теми(навіть з християнської точки зору)і саме поняття інтимних стосунків викликає страх, і навіть огиду..навіть те, що я пишу тут щодо цієї теми мені дуже незручно, просто турбує те, чи мені не варто виходити заміж? Чи краще принлянутись до монастирського, богопосвяченого життя, бо я раніше задумувалася , що яке щастя жити з Богом у довічній чистоті, просто прагнення серця таке, яке є дотепер, але я полюбила хлопця, і є вірогідність, що ми одружимося і я не зможу жити по тому прагненню, що мені робити? Чи не дивно це все? Чи це по-божому? Чи в мене якесь відхилення? Чи навпаки довічна чистота, життя в Бозі це Його покликання?

Архімандрит Тихон

Слава Навіки Богу! Постарайтесь не спішити приймаючи рішення, кожна людина дорослішає в свій час, не залежно від біологічного віку, може Ваші страхи по відношенню до інтимних стосунків повязані сами з тим, що треба подорослішати, тобто просто почекати, якось особливо прискорювати цей процес не потрібно.

На рахунок чернечого життя, треба памятати, що головне в монашестві – це бажання служити Богу, і посвятити своє життя цьому служінню, а йти в монастир тому, що не складується щось в особистому житті поганий привід.

Бог в помоч.

Поділитись:

ТРАГЕДІЯ. Що за мати в мене, я навіть не хочу її називати, скоріше б вона вмерла

523

Світлана

Чому Бог тримає на світі стару, без пам’яті людину, яка іде під себе, не пам’ятається, вкорочує всім життя і сили, матеріальні затрати і не помирає ,а помирають зовсім юні, молоді люди 60 і вже нема. Це наказаніє рідним чи за гріхи її Бог не приймає?

Я маю матір, якій 88, живу далеко від неї, рідна сестра її доглядає, я плачу 200$ в місяць, підгузники, вона все життя ніде не працювала, навіть хати не мала, прожила біля мене більше 30 років.  Була лінива страшно, все вмирала і слаба була, виїла мене до нутра, через неї розвелась з чоловіком в 33 роки він спився і помер. Залишилась з двома дітьми і вона третя. Діти виросли, вона їсть мене до сьогодні. Я її ненавиджу, плачу постійно, висилаю памперси, таблетки від спання. Майже не дзвоню, бо плачу потім довго, тітка виїдає, що їй прикро і грошей мало. Я дуже втомилась, але встаю і лягаю з якимось почуттям вини. Дуже вірю в Бога ,але це мій хрест, сама не молода і  нездорова, скільки можна, подумки прошу смерті. Як мені бути,це як сповідь моя. Я роблю як проклята, щоб і її утримувати, а їй ще не було 50, вона мені казала Тобі треба багато то і роби, а мені стане, а що я миску супу з’їм і чашку чаю вип’ю, мені станить. Я мати теж, я своїм дітям дала все, що за мати в мене, я навіть не хочу її називати, скоріше б вона вмерла, освободила мене, чому її Бог не забирає. Тітки 83, вона у своїй хаті спокійно не може дожити віку і викинути не можемо. Допоможіть мені, як мені душевно існувати, як жити. 1 число я маю знову платити, я так плачу уже більше 10 років, як мінімум 3-х кімнатна кв, в Києві пішла на неї. Деякі люди за все життя не можуть купити для себе, а я на неї видала. Я сама підняла двох дітей, життя моє все в трудах і сльозах, за що мені така мама.

Архимандрит Тихон

Добрый день Светлана. Вам не понравиться мой ответ, прошу прощения заранее. Ваш крик души – это банальный ропот, которому все мы грешные люди придаёмся время от времени. Если рассуждать честно, то то, что дала Вам ваша мама, Вы не сможете оплатить за всю свою жизнь, даже если будете платить по 200 долларов в день. Мама и папа дали Вам самое ценное, то что невозможно купить ни на какие деньги, то что даже Бог не даёт(отдав эту возможность людям) – возможность быть, жить, родиться для вечного бытия. И как бы Вы сегодня не возмущались маминым поведением и всем другим что Вас не устраивает, на чаше весов справедливости, Вы всегда проиграете. Все описанные Вами несправедливости, капля в море, того дара который Вы получили, попробуйте просто понять и принять эту простую правду и Вам станет легче. научитесь быть благодарной до конца, а не на 200 долларов в месяц. Если продолжите так ропотливо воспринимать реалии в которых придется жить и дальше, будет всё хуже и тяжелее на душе. Всё в Ваших руках, молю Бога, чтобы помог Вам принять правильное решение и изменить свое недоброжелательное восприятие реальности. Бог в помощь.

Поділитись:

Куріння – це гріх?

271

Катерина

Доброго дня! Підскажіть  будь ласка, чи являється гріхом – куріння? Якщо куріння рідко, приблизно раз в тиждень ?

Архімандрит Тихон

В нашій церковній традиції куріння є гріхом. Хороший приклад є у житті преподобного Силуана Афонського:

В 1905 году отец Силуан провел несколько месяцев в России, часто посещая монастыри. В одно из таких путешествий в поезде железной дороги он занял место напротив одного купца. Последний с дружеским жестом раскрыл перед ним свой серебряный портсигар и предложил ему сигарету.

Отец Силуан поблагодарил за предложение, отказавшись взять сигарету. Тогда купец начал говорить:» Не потому ли, батюшка, вы отказываетесь, что считаете это грехом? Но курение помогает часто в деятельной жизни, хорошо прервать напряжение в работе и отдохнуть несколько минут. Удобно при курении вести деловую и дружескую беседу и, вообще, в ходе жизни…» И дальше, пытаясь убедить отца Силуана взять сигарету, он продолжал говорить в пользу курения.

Тогда все-таки отец Силуан решил сказать: «Господин, прежде чем закурить сигарету, помолитесь, скажите одно «Отче наш». На это купец ответил:»Молиться перед тем как курить как-то не идет». Силуан в ответ заметил:» Итак, всякое дело, перед которым не идет несмущенная молитва, лучше не делать.»

Из книги Архимандрита Софрония (Сахарова) «Преподобный Силуан Афонский».”

Поділитись:

Цікавить питання про біометричні паспорти – внутрішні (держави України) та закордонні

205

Андрій

Доброго дня о.ТИХОН. Мене цікавить питання про біометричні паспорти – внутрішні (держави України) та закордонні. В них присвоюють УНЗР та беруть відбитки пальців (по релігійним переконаннам можна відмовитися від відбитків). На горі Афон кажуть хто візьме такі паспорти – смерть душі. Інші монахи і священники кажуть головне Господа не прогнівляти – не грішити, заповіді соблюдати.

Архімандрит Тихон

Всі страхи, перед засобами ідентифікації людей, надумані. Висловлювання, навіть дуже авторитетних представників церковного кліру – є їх власною думкою, а нам треба опиратись на рішення церковного священноначалія, соборних, або синодальних документів. Бог в поміч.

Поділитись:

Про біометричні паспорти і печать звіря…

233

Ярослав

Слава Богу! Мені 15 років, хочу запитати, в мене є 2 паспорти, картка і закордонний, вони обидва електронні, тобто в них є чіп. Подивившись різних священиків РПЦ, старців мені стало страшно, адже деякі кажуть, що хто прийняв ці паспорти , банківські картки той прийняв печать зверя і антихриста і в них уже шансу на спасіння немає. Це мене привело в шок, я не знаю, що робити, за професією вчусь на вчителя музики. Яка ваша думка на рахунок цього всього. Дякую.

Архімандрит Тихон

Доброго дня. Не треба тривожитись такими житейськими дрібницями, справа в тому, що думка окремих представників церковного кліру, це їх особисте судження, їх власний коментар по тим чи іншим питанням і не являється автоматично вченням або правилом загальноцерковним. Обов’язковими правилами до виконання є соборні або синодальні постанови, оскільки немає офіційних синодальних чи соборних заборон на паспорти чи карточки, тому  не варто думки окремих, навіть дуже авторитетних людей, сприймати як істину в останній інстанції. Мислити треба тверезо і розсудливо, не впадаючи в фанатичні крайності.

Бог в поміч.

 

 

Поділитись:

Мужа люблю как человека, но как на мужчину смотреть на него не могу

160

Антонина

Приветствую Вас! Я к сожалению, мало что понимаю и мало знаю о Церкви, о Боге, но совесть моя, не даёт мне покоя, вот и пишу сюда в надежде, возможно найти оправдание для себя, а возможно совет. Вот в чём дело. Я в законном браке уже 6 лет. Мужа люблю как человека, но как на мужчину смотреть на него не могу. И сама виновата что допустила подобное, он, простите но не совсем понятной ориентации. в связи с этим, я начала встречаться с другим мужчиной.

Как мне быть? Как вымолить у Бога прощенье за прелюбодеяние и как быть с мужем, ведь бросать его не хочу, но и жить так не могу и быть с ним как с мужчиной. Простите, может у вас и без меня хлопот много, но сама ответ не найду.

Архимандрит Тихон

Здравствуйте. Проблемы с мужем не дают права грешить, не нужно себя обманывать, и грех нужно прекращать. Главное прекратить, прелюбодеяние, исповедаться и причастится. С мужем тоже определитесь, и постарайтесь быть честной с собой и с другими.

Бог в помощь.

Поділитись:

Чи є гріхом не вітатись з людиною?

162

Наталія
Слава Ісусу Христу. Отче чи є гріхом не вітатись з людиною ,з якою раніше віталась. Ініціатором привітання була тільки я,а ця людина не віталась першою навіть якщо я робила якусь фізичну роботу,тому я теж перестала? Ми ніколи ні про що не спілкувались, просто іноді пересікаємось,так як живемо не далеко?

Архімандрит Тихон
Слава навіки Богу!
В таких випадках, гріховність визначається, не самим поступком по факту, а Вашим внутрішнім переживанням. Якщо Ви не вітаєтесь з людиною, по причині: особистої образи; з бажання відомстити; поставити людину на своє місце; просто справедливо відреагувати, по древньому біблейському принципу око за око – то це буде гріхом.
А якщо Ви не вітаєтесь, бо бачите, що людину дратує Ваше привітання, тоді правильніше буде не нав’язуватись.
Бог в поміч.

Поділитись:

Моя дівчина за одну ніч дуже змінилась, ми один одного дуже любили

274

Ярослав
Пане священнику, моя дівчина за одну ніч дуже змінилась, ми один одного дуже любили, а за ніч, вона мене просто почала ненавидіти, бути злою до мене, їй було вже все не цікаво, через деякий час вона повернулась до того кого ненавиділа, і тепер вони разом.
Я хотів би спитати чи це не якісь темні пороби, привороти можуть бути, і як можна їх зняти, допоможіть мені.

Архімандрит Тихон
Не має ніяких приворотів, просто Ваша дівчина приховувала справжнє відношення до Вас, простіше кажучи, Вона Вас обманювала, потім їй набридло прикидатися, і все стало на свої міста. Треба змиритися, і оцінити ситуацію тверезо, без романтичних переживань.
Бог в поміч.

Поділитись:

Епілепсія і біснування, що спільного?

216

Юлія
Добрий день,отець Тихон. Я з 10 років болію епілепсією. Нещодавно мій лікар запитала чи хтось з моїх родичів був хворий на цю хворобу, так як така форма епілепсії тільки може бути спадкова. По батьку його мати завжди лікувалася у невропатолога, а її бабуся хворіла на епілепсію. Мене лікували довгий час і у мене тільки 3 роки тому пройшли приступи з падінням, судорогами і втратою свідомості, а малі приступи не пройшли. Лікар дивується тому, ща така спадковість з часом проходить, а у мене вона не пройшла. Мене лікували від таких приступів і лікарі мені не допомогли. Ніякі таблетки мені не допомагають. З початку 2018 я почала чути голоси і у мене була серія видінь(з 20 років у мене яснобачення) від всьго в храмі у мене біснування. Я почала часто причащатить и ходити в храм. Сповідувалась у всіх гріхах від юності. Але голоси не проходять. Якщо у мене ця хвороба спадкова, то напевно це духовна хвороба? Біснування? Можу чи я самостійно читати Псалтир за себе та за мій рід? Чи може щось додатково молитися, наприклад святому Пантелеймону?

Архімандрит Тихон
Доброго дня.
Не переживайте у Вас немає ніякого біснування, всі голоси які Ви чуєте, або неадекватна поведінка в храмі, це просто психічні розлади викликані наслідками епілепсії. Проконсультуйтесь обов’язково у психіатра. А молитись можна будь-які молитви, які Вам зручніше молитись.
Бог в поміч.

Поділитись:

Ми з моїм чоловіком планували зачати дитину, але в мене помер дідусь

179

Христина
Слава Ісусу Христу! Мене звати Христина. Скажіть, будь-ласка, в мене склалася така ситуація, ми з моїм чоловіком планували зачати дитину, але в мене помер дідусь, пройшло два тижні по його смерті. Мені моя покійна бабуся казала, що за померлими бабусею і дідусем ходиться в жалобі 6 місяців. І тепер ми з чоловіком не знаємо чи можна планувати дітей коли ми в жалобі?

Архімандрит Тихон
Слава навіки Богу.
Можете спокійно планувати дітей, смерть дідуся і жалоба ніяк на це не впливають.

Поділитись: