Павло
Чому ви хрестите дітей при народженні? Біблія ж пише “ідіть, НАВЧІТЬ і охрестіть” та й Іісус же прийняв хрещення в зрілому віці!
Чи не повина людина це сама вирішувати чи хреститись чи ні? Куми це духовні наставники які мають навчати Слова дітей, а виходить що вони йдуть в церкву тільки на Пасху і ви таких благословляєте, чому?
Протоієрей Олександр Монич
Христос посеред нас, Павло!
Питання яке Ви надіслали нам – не нове. Воно цікавить всіх без винятку людей, навіть віруючих, скажімо так практиків в церковного простору. По мірі ваших питань в широкому запиті постараємося так і відповідати.
– Чому ви хрестите дітей при народженні?
Таїнство Хрещення перш за все здійснюється над всім тими, хто повертається від «тьми до світла» (Діяння 26, 18), хто відрікається від сатани і переходить в царство Бога. Це таїнство є необхідністю в спасінні і його початку: «хто не родиться від води і Духа не зможе увійти в Царство Боже» (Ін. 3, 5). Чому хрестять дітей. По-перше всіх хто приходить до Христа, а це є і маленькі діти, Господь сказав таких Я не відгоню від себе (Ін. 6, 37). Окрему увагу зверніть на текст Євангелія від Марка 10, 13-15 де є чітко показано, що і дітей приносили до Господа. По-друге. За дітей у Хрещенні ручаються свідомі дорослі. І вони несуть неабияку відповідальність за цих похресників. Не може дитина, наприклад взяти участь в таїнстві Причастя, якщо вона не охрещена! Тому, коли росте тіло дитини ,Церква йде на допомогу і душі та духу. Це надзвичайно важливі речі. Ми не можемо чекати часу, коли буде так і так. Ми не знаємо, якою буде зростати дитина. Які вона буде мати примхи, емоції, почуття злі чи добрі. Ми цього не знаємо чи буде так. Церква відразу присвячує дитину Христу через таїнство Хрещення і таким чином у найвідповідальніший час формування свідомості, емоцій, почуттів, розуму Церква дає дитині силу Духа, Який все оживотворяє.
– Біблія ж пише «ідіть, навчіть і охрестіть»? Так, цілком вірно, але ці слова були сказані апостолам, які реально йшли у великий світ темряви для проповіді Христа. Завдання номер один перед апостолами була катехизація, місіонерство, гомілетика, і як результат цього – Хрещення. Важко повірити в те, що апостоли приходячи в домівки бачили дітей, «яких є Царство Боже» (Мк. 10, 14) і не хрестили їх!? Більше того, зверніть особливу увагу на текст (Кор. 7, 14) де апостол називає не охрещених дітей язичників «нечистими». В книзі Дій святих святих апостолів є написано, що апостолами був хрещений цілий будинок Стефана, і взагалі доросли і дітям належить обіцянка про Хрещення (Діяння 2, 39).
– Іісус же прийняв хрещення в зрілому віці?! Так! А Ви знаєте, що Йому взагалі цього не потрібно було робити, тому що Він був Богом! Але, щоб виконати всю правду Божу Він це зробив заради нас і нашого спасіння. Іоанн Хреститель Хрестив в покаяння, заради віри в майбутнього Месію. Хрещення після Христа має зовсім інше смислове навантаження і значення. Це Хрещення умова спасіння. Причому не автоматична умова. Охрестившись ми не стаємо відразу автоматично святими! Це маленьке сім’я, яке ми повинні поливати добрим життям, справами, молитвою і тоді можливо Бог нас сподобить Свого Царства.
– Чи не повина людина це сама вирішувати чи хреститись чи ні? Якщо людина живе у тьмі, їй важко щось вирішувати! Це по перше. Чому? Тому, що вона не знає світла! Невже Вам здається, що я все життя можу робити що завгодно, а потім Хрестившись стати за дві години святим. Ні! І ще раз, ні! Людина повинна бути Хрещеною, бо тільки тоді в неї є шанс стати іншою і ближчою до Бога. Без таїнства Хрещення людина позбавляється найсвятішого спілкування з Богом через участь в таїнствах.
– «Куми», це духовні наставники, які мають навчати Слова дітей, а виходить що вони йдуть в храм тільки на Пасху і ви таких благословляєте, чому?
Бути хресним – це не фікція. Хто до цього так відноситься, біда такій людині, а ще більша біда тій дитині, в якої такі хресні. Обов’язок хресних – це щоденне молитовне спілкування з Богом за похресника. Духовне виховання. Якщо цього немає – це проблема не похресника, а преш за все його хресного чи хресної.
крестят крестом с распятием и удлинёньім нижним концом, что означает нижняя часть креста, соответствующая Задней сущности, была удлинена (так называемый длинный или латинский крест), то это означало акцент внимания, концентрацию на Задней сущности (постоянное страдание, напоминание о прошлом, отягощающем Душу, стимулирование чувства вины, обиды). А как ты уже понимаешь, если человек пребывает в состоянии Животного начала, такая активация Задней сущности — это, по сути, постоянное стимулирование депрессии, страха и самоедства. Когда-то Иисус сказал Марии: «Блаженна ты, Мария, потому что не плоть и не кровь открыли тебе это, но Отец Мой, сущий на небесах. И Я говорю тебе: ты — есть Магдала Церкови Моей и врата ада не одолеют её». «И дам тебе ключи от Царства Небесного; а что свяжешь на земле, то будет связано на небесах; и что разрешишь на земле, то будет разрешено на небесах». Мария Магдалина была тем самым ближайшим учеником, кому Иисус не только доверил тайные знания, но и вручил «Ключи от Царства Небесного», то, что сегодня люди именуют Граалем. «Магдала Церкви Иисуса», основной «Столп Веры», на котором до сих пор и держится истинное Учение Иисуса… и идёт реальная духовная помощь людям во спасение их душ.
Древней Руси образ Богородицы был самым почитаемым в народе. Эта икона именуется «Знамение» только у славян России, Украины, Беларуси (а также у тех народов, которые потом исторически были объединены с ними в одну большую страну) и нигде больше. В других странах её называют Богоматерь. На многих древних иконах отображенньі древние крестианские символьі: иконы Божией Матери (Виленская икона).Ардвисура Анахита, возносимая священной птицей. Фрагмент изображения на серебряной чаше (VI век, Иран (Персия); ныне находится в музее «Эрмитаж», г. Санкт-Петербург, Россия). Знаменитая икона Покрова. Равнесторонние крестианские крестьі древней Руси. А так, как символьі самостоятельно действуют на сознание Человека-значит, манипулируя символами, можно управлять Человеком.
Вірші (Кор. 7, 14) і (Діяння 2, 39) не зовсім зрозумілі.Адже там написано,що чоловік невіруючий освячується віруючою жінкою.Що це означає,що він повинен охриститися насильно,без власної згоди,чи може те ,що він спасеться без хрещення і власної віри.Очевидно,що ні.Отже,може те,що він увірує через віруючу дружину і охреститься .Те саме можна сказати і по відношенні щодо дітей.Так само щодо обітниці,вона для всіх,коли вони увірують і приймуть Христа як Спасителя.Щодо того,що хрестили весь дім,теж не зовсім ясно.з одного боку в той час якщо батько приймав якесь рішення,то під це підпадав весь дім.Навіть рабів в домі єврея обрізували,не говорячи про членів сімї.В ті часи не існувало такого індивідуалізму як це прийнято тепер.З другого боку на Іванове хрещення дітей,швидше всього,ніхто не приводив.А отже не ясно чи хрестили дітей,коли хрестили весь дім.Цікаво зрозуміти,що Іванове хрещення не було чимось новим для євреїв.В їудаїзмі відоме хрещення як ритуальне омовіння від нечистоти,яке приписувалось Законом Мойсея.Не зрозуміло лише чому вони власне йшли до Івана Хрестителя.Мені не відомо чи сучасні євреї проводять такі омивання для своїх дітей.А от аргумент щодо причастя-це вже важливо.Дійсно,той хто вирішує,що дітей потрібно пускати до Хреста,а причастя не що інше,як саме це,мусить вирішити,чи можна не охрещених дітей допускати до причастя чи ні.Коли можна,то потрібно буде пояснити на яких підставах,коли ні,то чи не є це порушенням слів Господа,що не забороняте,бо таких є царство небесне.Є протестанцькі церкви які не допускають дітей до причастя,як от баптисти,а є такі які допускають без хрещення,як от харизмати.Перші порушують слова Хреста щодо дітей,бо власне і не вірують,що то дійсно кров і тіло Господа,другі допускають по вірі батьків,але не можуть чітко пояснити,чому по вірі батьків причащати можна,а хрестити ні.Тим більше,що причастя встановлене для віруючиїх,для церкви,а не для невіруючиїх.
А от щодо похресних батьків зовсім не зрозуміло,чому вчити віри їх повинні вчити похресні,а не власні батьки.Адже саме батько як голова сімї відповідає перед Богом за духовне виховання своїх дітей.Бо і Бог наш,то є Бог поколінь.Та і батьки мають білший вплив на своїх дітей.Зрозуміло,коли не має батьків,але коли з похресними ось така біда,то для чого це?Дайте будь ласка відповідь.