Юлія
Христос Рождається!
Високопреподобний отче, вже третій рік не маю спокою через одну людину, яку ніяк не можу відпустити зі свого життя. Що б поганого він не зробив, я все прощаю і приймаю його таким,як він є. А він повертається, каже, що любить, але не хоче марнувати мені життя, бо вважає себе поганою людиною. І знову йде. Я отримую надію і знову її втрачаю. Сил терпіти вже майже не залишилось. А звільнити своє серце для іншого просто не можу. Іноді сама розумію, що це не та людина, в нього безліч мінусів, навіть не знаю, за що його можна любити. Мабуть, за те, що він просто був у моєму житті. Мені здається, що навіть коли з”явиться хтось інший, я брехатиму йому і собі. А він навіть не хоче зі мною серйозно поговорити. Підкажіть, як зрозуміти різницю: це випробування, яке я маю пройти, щоби бути щасливою з ним чи Бог щоразу забирає його, щоби подарувати щось інше, а я не готова відпустити.
Архімандрит Тихон
Славите Єго!
Дорога Юлія, Ваше питання про те як зрозуміти різницю не допоможе вирішити Вашу проблему. Бог не грає з Вами в якусь загадкову гру, з різними випробуваннями, скоріше навпаки, Господь помагає Вам пережити всі негативні наслідки, які виростають з неправильно прийнятих рішеннь.
Вирішувати тільки Вам: терпіти когось чи ні, прощати чи ні, намагатися змінити або перевиховати. Ми не бажаючи брати на себе відповідальність за прийняті рішення, перекладуємо її на Бога, тому Ви і гадаєте, що Бог забирає, або хоче подарувати щось інше.
Постарайтесь розсудити, яке із двох зол для Вас лекше, прийміть рішення, і не шукайте тайного Божественного замисла в тому, що Бог дозволив вирішувати Вам.
Бог в поміч.