Сьогодні день народження Церкви!

Тропар. Благословений Ти, Христе Боже наш, що рибалок премудрими показав,  пославши їм Духа Святого, і ними увесь світ уловив. Чоловіколюбче, слава Тобі. Кондак. Коли зійшов Всевишній та мови змішав, то поділив народи,  а коли вогняні язики роздав, до єдности всіх призвав  і ми однодушно славимо Всесвятого Духа.

Слово «церква» повторюється в Новому Завіті 126 раз. Старозавітний аналог – слово «кагал», або грецьке «екклесія» – зібрання тих, кого скликали. З точки зору самої Біблії, Христос не залишив після Себе текстів, але залишив Церкву: «Я кажу тобі: ти Петро, і на цьому камені Я збудую Церкву Мою, і врата пекла не здолають її» (Мф. 16.18).

Церква – це дійсно зібрання «тих, кого звали». Ми віримо, що скликана вона Богом, і віримо, що Бог не просто її скликав, а й керує Нею. Церква з’явилася в день П’ятидесятниці, коли в вигляді огненних язиків Дух Святий – третя Особа Святої Трійці, Істинний Бог – Вічний і Дающий життя – зійшов на апостолів. Святий Дух переродив апостолів, вклавши в них сили Христа Спасителя. «І Я ублагаю Отця, й іншого Утішителя дасть вам, щоб був з вами повік, Духа істини, Якого світ не може прийняти, бо не бачить Його і не знає Його; ви ж знаєте Його, бо Він з вами перебуває і у вас буде» (Ін.14.16-17). З тих пір, коли на голови апостолів зійшов Святий Дух у вигляді вогненних язиків, благодать священства передається через покладання рук апостолів і їх наступників – єпископів, і так буде продовжуватися і далі. Церква існує завдяки успадкуванню рукоположення. Єпископи наглядають за життям Церкви. Вони – ті посланці, які збирають.

Деякі люди кажуть, що Церква не потрібна тому, що не потрібні священики як посередники в спілкуванні з Богом. Нам, православним, посередники не потрібні – це чиста правда. У нас є один посередник між Богом і людьми – Богочоловік Ісус Христос. Священики ж не є посередниками, вони – ходатаї (прохачі). Чим відрізняється ходатай від посередника? Посередник з’єднує розійшовшихся, зводить їх разом. А ходатай – прохач, заступник. Протестанти, безумовно, мають рацію: їм не потрібні посередники тому, що вони, будучи поза Церквою, не можуть зустрітися з Богом. Православні ж християни мають одного єдиного Посередника – Ісуса Христа і ходатаїв в Духі через Нього до Отця – священиків.

Чому не всіх Бог закликає? Для Біблії є область дивовижного світла Божого – це народ Бога, Церква, зібрання зізваних по передбаченню Бога для спасіння. Бог передбачив, що ми ізначально бажаємо спасіння. Передбачення Бога нашого спасіння безумовно є, і воно відбувається з нашої волі – ми є причиною передбачення Бога про нас. Бог, будучи поза часовою Сущністю, заздалегідь бачить, куди людина направляє своє серце, чи хоче вона знайти істину.

Єдина причина, по якій люди загинуть (не спасуться), – відсутність любові до Істини. Чи не вбивство причина загибелі – вбивця може врятуватись, якщо покається; не гомосексуалізм причина загибелі – гомосексуаліст може врятуватися, якщо покається і стане жити по істині; не ідолопоклонство є причиною загибелі – ідолопоклонники можуть врятуватися, якщо звернуться до істинної віри. Тільки відсутність любові до Істини являється причиною загибелі тих, хто не шукає істину, Бог не закликає. А чому? Чому гине язичник, нічого не знавшого про Христа, і йде після смерті в пекло? Він гине не тому, що не знав Христа. Він і не міг, можливо, дізнатися. Він гине через те, що не шукав Істину. Якби він шукав Істину, Господь негайно прислав би до нього людину, яка розповіла би про Істину.
Не пошук істини – це не результат планів Бога, а результат не бажання людини. Бог подарував людям буття незалежно від того, як вони його використають: на благо чи на зло. Коли Бог бачить, що люди не хочуть шукати Істину, Він використовує їх для того, щоб створити майбутнього святого. Господь Сам обирає (деяких навіть від утроби матері) людини, щоб він став Його слугою. Апостол Павло, будучи гонителем християн, вже був обранцем Божим. Парадокс? Але Господь дивиться в серце – чи шукає людина Істину. Ось тому Господь забороняє судити про ближніх до смерті, тому що кінець вінчає справу. Ми не знаємо майбутнього, а Бог знає, має план порятунку для кожного, хто шукає Істину.

Що значить: Церква – Тіло Христа? Всі люди, що входять в Церкву Божу, знаходяться в таких же відносинах, як члени одного тіла між собою. Ось дивіться, чи можна сказати, що палець – це те ж саме, що вухо? Ні. Можна сказати, що палець чужий вуху? Ні, це частини одного організму. Точно так же й Церква складається з особистостей, кожна з яких неповторна; у кожної є своє місце, але разом з тим, ці особи не чужі один одному. Чи не зібрання атомів, які стикаються між собою, а зібрання людей, пов’язаних духовно, – в них діє інше життя – життя Святого Духа, яке зв’язує всіх в єдине ціле. І це єдине ціле – не щось аморфне, це – Тіло, Організм, глава якого – Христос. У буквальному сенсі: Він – джерело Життя, Він – джерело святості, Він наповнює і переповнює силами людей. Він зміцнює всіх слабких, Він підтримує немічних. До речі, ви можете це відчути самі! Коли люди збираються в Церкві, в їх зібраннях ви можете відчути полегшення. Всі, напевно знають, що в храмі Божому легше стає? Немає людини, яка би цього не відчувала. Чому? Того, що в Церкві є інше Життя, Життя Самого Христа, Життя Бога, і воно діє в Церкві, утішає серце будь-якої людини.

Церква, будучи тілом Христа, пов’язана з Ним, і вона ієрархічна, як і наш організм має свою структуру: є нервова система, є кровоносна система, є інші системи. Ось так само і в Церкві є певна, скажімо так, «нервова система» – система передачі інформації, передачі Життя. Це система єпископату. Церкву очолюють єпископи, яким допомагають священики і диякони. Єпископ – це прямий наступник святих апостолів, який має всю повноту влади в Церкві: він може звершувати всі Таїнства, наприклад, хрестити, вінчати, відспівувати, він може висвячувати священиків, і разом з іншими єпископами він може висвячувати інших єпископів. Він, крім цього, має владу суду, християни можуть бути судимі єпископом. І більш того, якщо між християнами виникне конфлікт, вони повинні судитись тільки у єпископа.

Так влаштована Церква, так передається «вогонь» Святого Духа, через людей, як через декотру нервову систему.

Чи можна сповідатися у грішного священика? Якщо ми скористаємося порівнянням з нервовою системою, то згадаємо, що нерви схожі на дроти. Так? А завдання проводу – точно передавати сигнал, передавати інформацію. Ось і завдання священиків – точно передати Слово Боже і благодать. Тому Таїнства відбуваються священиком при умові, що він не позбавлений сану, якщо він знаходиться в лоні Церкви; вони відбуваються незалежно від його особистої святості. Можна, наприклад, сповідатися у зовсім святої людини, можна сповідатися у грішного священика. Але поки він не позбавлений сану, благодать буде однакова, гріхи будуть однаково прощені. Інша справа, що, може бути, святий дасть більш точну пораду. Але це вже стосується духовного керівництва. Найголовніше: сили Бога не залежать від людини. Якби Церква залежала від людей, то вона давно б розвалилася. Але Церква не залежить від людей, це її і рятує. Бувають періоди занепаду в кожній помісній Церкві, бувають періоди возвишення, але сили Бога залишаються завжди однаковими.

П’ять умов порятунку всередині Церкви:

  1. Віра в єдиного Бога – Святу Єдиносущну, Животворящу і Нероздільну Трійцю, а також Боголюдину – Спасителя Ісуса Христа.
  2. Прийняття Таїнства Хрещення і Миропомазання.
  3. Регулярна ісповідь у гріхах і причастя Святих Христових Таїн.
  4. Дотримання заповідей Божих.
  5. Послух єпископам і священикам згідно Закону Божого.

 

 

 

 

У статті використані проповіді убієнного ієрея Даниїла Сисоєва.

 

 

Поділитись:

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *