Меню Закрити

Різдво та святки

Багато церковних служб, крім власне здійснення Таїнств і молитов, мають свої особливості: на них звершуються освячення різних предметів, змінюється їх час і порядок. У той же час багато святкових днів наповнені різними уставними та народними традиціями. Збереження цих традицій, розуміння сенсу здійснюваних дій і розвінчування хибних забобонів – дуже важливі в житті православних християн. Але важливо пам’ятати, що участь у всіх цих звичаях, присутність в храмі на службі або поза нею ніяк не замінить участь, в церковних Таїнствах, головним з яких є Причастя Тіла і Крові Христових. Саме в Таїнствах що міститься в Церкві Благодать, Рятівна Сила Святого Духа, впливає на людину.

 Всеночне бдіння. Так називається урочиста служба, що здійснюється напередодні всіх недільних днів (в суботу), перед великими загально-церковними святами, перед престольними святами (тобто днями пам’яті тих святих або тими святами, яким присвячений храм) і деякими іншими днями. Всеночне бдіння складається з Великої вечірні та Утрені. Сама назва нагадує про першо-християнський час, коли християни таємно збирались в катакомбах ночами. В даний час повністю нічне Всеночне бдіння служиться не у всіх храмах.

Перед великими святами в кінці Великої Вечірні звершується благословення хлібів, вина і єлею. Цей звичай являється нагадуванням, як про стародавні богослужіння, що включали в себе своєрідну перерву для підкріплення сил, так і про чудо Ісуса Христа, Який наситив кілька тисяч чоловік п’ятьма хлібами і двома рибами (Лк.9,16). Пізніше, під час Утрені, разом з помазанням, шматочки хліба, змочені у вині роздаються віруючим. Це не слід плутати з Причастям.

Під час Утрені відбувається помазання віруючих освяченим єлеєм (священик зображує на лобі кожного з прихожан хрест), що символізує злиття Божої милості. Цей момент іноді помилково називають Єлеєосвяченням або Миропомазанням. Насправді Причастя, Єлеоєсвячення і Миропомазання – це Таїнства Церкви, жодне з яких не відбувається на всеночному бдінні.

Різдвяний піст і Святвечір (6 січня).

Для того, щоб ми благоговійно зустріли явившогося у світ Сина Божого і щоб, подібно волхвам, принести Йому в дар наше чисте серце і бажання слідувати Його вченню, встановлено Різдвяний піст, який триває 40 днів до свята. Саме на ці дні припадає святкування цивільного Нового року, і нам, православним християнам, треба бути особливо зібраними, щоб веселощами, питтям вина і споживанням їжі не порушити суворість посту.

Найвищою точкою посту є Різдвяний Святвечір (день перед Різдвом). Це день суворого посту, аж до повного утримання від їжі до вечора, а ввечері вживається спеціальне пісне блюдо – кутя (сочиво, коливо) обварені зерна пшениці, іноді рису або чечевиці, змішаних з насіннєвим соком, маком і з медом (хоча можливі й інші варіанти). Схожа кутя вживається в дні поминання покійних.

Різдво Христове (7 січня). День Різдва Христового – друге за значимістю після Великодня християнське свято. В цей день необхідно згадати про любов Бога до Свого творіння – людини, заради якого Він дав Сина Свого, який втілився не могутнім правителем, а безпорадним немовлям в печері для тварин, призначеним на майбутнє розп’яття. Народженого Христа відвідали пастухи, яким про подію було сповіщено явленням  Ангелів, і східні волхви, які дізналися про народження Спасителя по появі незвичайної зірки. Волхви принесли народженому Христу дари: золото, ладан і смирну. Царя ж Ірода засліпила безглузда жорстокість: він прекрасно розумів, що народжене Немовля – є обіцяний Богом Спаситель, але збожеволів до того, що забажав Його вбити, навіть не замислюючись про те, що це суперечить Волі Всемогутнього Бога. Не знаючи, де саме знаходиться Божественне Немовля, він наказав убити всіх немовлят у навколо Віфлеєму, яких за переданням, виявилося 14000. Може виникнути питання, чому Бог допустив таку жорстокість і, влаштувавши порятунок Свого Сина, не врятував і цих немовлят? Однак в дійсності ці немовлята спромоглися великої честі стати першими невинно убієнними мучениками за Христа. Тривалість земного життя, яке в будь-якому випадку кінцеве, в порівнянні із Вічним Життям по Всеобщому Воскресінні, не так вже й важливе. Само собою, це ніяк не може служити виправданням тим, хто дає і виконує такі страшні накази.

До свята Різдва Христового в храмах влаштовується вертеп (композиція зі святкової ікони, Віфлеємської зірки (світильника) і різних прикрас). Будинки і храми до свята прикрашаються вбраними ялинками і ялинковими гілками (які потім зберігаються іноді і до Богоявлення). Цей звичай не має ніякого принципового богословського змісту, проте прижився. Звичай дарувати подарунки, ймовірність, є спогадом про дари волхвів. Внаслідок антирелігійної боротьби в СРСР, звичаї ставити ялинку і дарувати подарунки перейшли на громадянський Новий рік (як це і продовжується до цього часу), хоча спочатку ці традиції були пов’язані саме з святкуванням Різдва.

Святки (8-17 січня). Час від Різдва Христового до Хрещенського Святвечора, протягом якого відсутні пісні дні. Спочатку Різдво Христове і  Хрещення (Богоявлення) ​​були одним святом, яке і називалось Богоявленням. Це свято було присвячене як власне Різдву, так і прийняття Ісусом Христом в 30-річному віці Хрещення (тобто занурення в Йордан) від Іоанна Хрестителя. Під час Хрещення над Ісусом Христом з’явився Святий Дух у вигляді голуба, а голос з небес вимовив «Це Син Мій Улюблений», і таким чином була відкрита нам ​​Пресвята Трійця – Отець, Син і Святий Дух. За переданням, Христос прийняв Іоаннове хрещення в день Свого Різдва. З часом відбувся поділ на два свята, між якими збереглось багато спільного: строгий пісний день напередодні (Святвечір), схожий порядок Богослужіння. Між двома святами встановлений період Святок  – безперервного святкування.

Однак зовсім неприйнятними є гадання, ворожіння і різні «народні» (а фактично язичницькі і навіть сатанинські) звичаї та ігрища, як в Святки, так і в Різдвяний і Хрещенський Святвечори, і в інші дні. Святочні ворожіння взагалі багатьом здаються чимось само собою зрозумілим, хоча це тяжкий гріх, пов’язаний із спілкуванням з демонічними силами і зрадою віри.

На час Святок припадають свята, пов’язані з Різдвом:

  • Собор Пресвятої Богородиці, пам’ять прав. Йосифа Обручника (8 січня).
  • 14000 немовлят, побитих в Віфлеємі (11 січня).
  • Обрізання Господнє (14 січня).

За Старозавітним Законом, на 8 день після народження немовляти чоловічої статі необхідно було обрізувати. Цей обряд був здійснений і над Немовлям Христом. За толкуванням Отців Церкви, Господь, Творець закону, прийняв обрізання, являючи приклад, як людям слід неухильно виконувати Божественні постанови. Господь прийняв обрізання і для того, щоб ніхто згодом не міг засумніватися в тому, що Він був справжньою Людиною, а не носієм примарної плоті. У Новому Завіті обряд обрізання поступився місцем Таїнству Хрещення, прообразом якого він був.

В цей же день звершується пам’ять свт. Василія Великого та матері його Емілії, звершується Літургія за складеним ним чином (у більшості інших днів року звершується Літургія свт. Іоанна Златоустого).

Також цей день – цивільний Новий Рік за старим стилем.

Поділитись:

Схожі матеріали

Leave a Reply

avatar

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

  Subscribe  
Notify of