А П О С Т О Л Ь С Ь К И Й П І С Т

Не так давно закінчився Великий Піст, залишилися позаду Пасха, Вознесіння і П’ятидесятниця. І ось знову починається піст. Якщо подивитися православний календар, виявиться, що велика частина днів в році пісні.

Чому так?

Утримання є неодмінна умова вдосконалення людської особистості. Наприклад, щоб досягти високих результатів і здобути перемогу в змаганні, спортсмен змушений накладати на себе значні обмеження. Так само і для того, щоб отримати гарну освіту, стати вченим і отримати хорошу професію потрібно багато від чого відмовитися! Будь-яка людське досягнення вимагає стриманості, самообмеження, концентрації сил. І якщо цей закон діє в світському життя, то наскільки ж він важливий у житті духовному! Ми здатні досягати цілей тоді, коли вміємо обмежувати самих себе. І тим більше утримання необхідно в роботі духовного вдосконалення душі і служінні Богу.

При цьому важливо розуміти, що час посту – це не тільки час обмеження в їжі, але і час особливих вольових зусиль душі. Під час посту наша воля тренується до вироблення чеснот, особливо незлобивості, лагідності, смирення. Справжній піст пов’язаний з молитвою, покаянням, з утриманням від пристрастей і пороків, викоріненням злих справ, прощенням образ, з утриманням від подружнього життя, з виключенням розважальних і видовищних заходів, перегляду телевізора…

Про Петрів піст?

Церква закликає нас до цього посту за прикладом святих апостолів, які, прийнявши Святого Духа в день П’ятидесятниці, в пості і молитві готувалися до всесвітньої проповіді Євангелія (Діян. 13:3).

За словами святителя Іоанна Златоуста «піст з вірою багато дає міцності, тому що навчає великому любомудрію, людину робить Ангелом, та ще й зміцнює проти сил безтілесних… той, хто молиться, як належить, і до того ж поститься, небагато вимагає; а хто вимагає небагато, той не буде срібролюбним; а хто не срібролюбний, той любить подавати милостиню. Хто поститься, той стає легким і окриляється, і з бадьорим духом молиться, погашає злі похоті, умилостивлює Бога й скоряє гордовитий дух свій. Тому апостоли майже завжди постились».

Крім того, Петрів піст слідує за днем П’ятидесятниці – святом, коли в п’ятдесятий день після Свого Воскресіння і в десятий день після Вознесіння Свого Господь, послав Пресвятого Духа на всіх Своїх учнів і апостолів. Благодать Святого Духа отримали і ми і щоб не розтратити і зберегти її необхідно стриманість. «Святий Лев Великий пише: «Після празника П’ятидесятниці піст особливо необхідний, щоб його подвигом очистити наші думки і стати гідними дарів Святого Духа… Тому то установлений незмінний і спасенний звичай, щоб після святих і радісних днів, що їх празнуємо в честь Господа, який воскрес із мертвих і потім вознісся на небо, і після прийняття дару Святого Духа, – приходив подвиг посту».

Цей піст заповіданий, щоб оберегти нас від безпечності, в яку дуже легко впасти через довготривалий дозвіл на їжу, яким ми користувалися. Якщо ниву нашої плоті не обробляти невпинно, на ній легко зростає терня і приноситься такий плід, який не збирають в житницю, а спалюють. Тому ми зобов’язані нині зі всім старанням зберігати те насіння, яке прийняте в наші серця від небесного Сіяча, і остерігатися, щоб заздрісний ворог абияк не зіпсував того, що дароване Богом і в раю чеснот не виросли терня пороків. Відвернути ж це зло можна тільки милостинею та постом.

Блаженний Симеон Фессалонікійський пише, що піст встановлений на честь апостолів, тому що через них ми сподобилися багатьох благ і вони з’явилися для нас діячами і вчителями посту, слухняність… і стриманість.

Утвердження Петрового посту відбулось коли в Константинополі і Римі, який тоді ще не відпав від Православ’я, були збудовані храми в ім’я первоверховних апостолів Петра і Павла. Освячення храмів відбулося в день пам’яті апостолів 12 липня, і з тих пір цей день став особливо урочистим і на Сході, і на Заході. У Православній Церкві затвердилося приготування благочестивих християн до цього свята постом і молитвою і пост сприймався не тільки як час збереження духовної чистоти і наповнення після П’ятидесятниці, але і як підготовка до свята.

Скільки триває Петрів піст?

Петрів піст залежить від дня святкування Пасхи, і тому тривалість його різна. Він завжди починається після тижня П’ятидесятниці, і закінчується 12 липня (29 червня за ст. стилем). Найтриваліший піст містить в собі шість тижнів, а самий найкоротший – тиждень і один день.

Антіохійський патріарх і каноніст Феодор Вальсамон (XII століття) говорить: «За сім днів і більше до свята Петра і Павла все вірні, тобто миряни і ченці, зобов’язані постити, а ті хто не постить нехай будуть відлучені від Церкви».

Як харчуватись в Петрів піст?

Петрів піст завжди випадає на літні місяці. Літо – це період відпусток. Проте, навіть на відпочинку, ми не повинні забувати, що ми християни і відповідно повинні понести посильну міру утримання. Адже саме постом і випробовується нашавіра і любов до Бога і Матері-Церкви.

Під час Петрового посту устав Церкви наказує щонеділі, по три дні – по понеділках, середах і п’ятницях – утримуватись від риби, вина і олії. Але якщо на ці дні випадають престольні свята і дні великих святих, то уставом дозволяється риба. В інші дні також дозволяється вживання риби.

Як поводити себе в Петрів піст?

  • Однак утримання від тваринної їжі (м’яса, масла, сиру, яєць та ін.) без духовної складової абсолютно марно. У такому його розумінні найбільшими постниками є демони: вони взагалі не їдять і не п’ють. Духовна сторона поста і полягає в тому, щоб ми весь наш пісний подвиг зосередили на Бога, на молитві і в цілому на духовному житті.
  • Перш за все, Петровим постом треба частіше ходити в храм і
    брати участь в богослужінні. В першу чергу – це суботні та недільні служби.
  • Протягом посту необхідно, щоб хоч один день був присвячений Таїнству Сповіді і Причастя. Ці Таїнства є основою і стержнем духовного життя.
  • Постом у нас особливо повинно бути присутнім регулярне молитовне правило, поклони, читання Святого Письма і духовних книг.
  • Кожна людина повинна сама визначити, що руйнує його внутрішній світ, що заважає духовним діянням, і взяти під контроль цю сторону життя.
  • Якщо людина за станом здоров’я не може понести всю міру утримання, то вона повинна взяти благословення у священика на послаблення посту. При цьому важливо розуміти, що духовний піст, пов’язаний з відмовою від розваг і боротьбою з гріхом, ніяких послаблень мати не може.

Вступаючи на терени поста, будемо пам’ятати заповіт преподобного Іоанна Касіяна Римлянина: «Першою нам треба потоптати хіть чревоугодія (обжерливість), – і розум свій витончиться не тільки постами, а й бдінням, а також читанням і невпинно скорботним серцем».

(Переглядів 16)
Поділитись:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

fourteen − 3 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.