Різдвяний піст – релаксація душі і прагнення до змін

РІЗДВЯНИЙ ПІСТ

Утримання є неодмінна умова вдосконалення людської особистості. Наприклад, щоб досягти високих результатів і здобути перемогу в змаганні, спортсмен змушений накладати на себе значні обмеження. Так само і для того, щоб отримати гарну освіту, стати вченим і отримати хорошу професію потрібно багато від чого відмовитись! Будь-яке людське досягнення вимагає стриманості, самообмеження, концентрації сил. Якщо ж віддавати всі свої сили і час на другорядні речі – нехай і приємні, цікаві, що приносять тимчасове задоволення тоді людина не прийде ні в якій важливій справі до хорошого результату. І якщо цей закон діє в світському житті, то наскільки ж він важливий у житті духовному! Ми здатні досягти цілі тоді, коли вміємо обмежувати самих себе. І тим більше утримання необхідно в роботі духовного вдосконалення душі і служінні Богу.

При цьому важливо розуміти, що час посту – це не тільки час обмеження в їжі, але і час особливих вольових зусиль душі. Під час посту наша воля тренується до вироблення чеснот, особливо незлобивості, лагідності, смиренню. Справжній піст пов’язаний з молитвою, покаянням, з утриманням від пристрастей і пороків, викоріненням злих справ, прощенням образ, з утриманням від подружнього життя, з виключенням розважальних і видовищних заходів, перегляду телевізора.

Піст не мета, а засіб – засіб приборкати свою плоть і очиститись від гріхів. Без молитви і покаяння піст стає всього лише дієтою. Якщо ми тримаємо піст для того, щоб іншим показати значимість своєї особистості, нашої гідності, то піст не зцілює, але завдає шкоду душі.

Про Різдвяний піст

Різдвяний піст, як і Великий, триває сорок днів. ​​Так, як заговини на піст припадають в день пам’яті св. апостола Филипа, то цей піст називають також Филиповим. Піст починається 28-го листопада і закінчується в ніч під Різдво з 6-го на 7-ме січня.

Коли і як був встановлений Різдвяний піст?

Встановлення Різдвяного посту, як і інших багатоденних постів, відноситься до ранніх часів християнства. Вже з четвертого століття святителі Амвросій Медіоланський, Філастрій Бриксійський, блаженний Августин згадують у своїх творах Різдвяний піст. У п’ятому столітті про древність Різдвяного посту писав святитель Лев Великий.

Спочатку Різдвяний піст тривав у деяких християн сім днів, у інших – трохи більше. На соборі 1166 році при Константинопольському патріархові Луці та візантійському імператорі Мануїлі всім християнам було визначено зберігати піст перед великим святом Різдва Христового сорок днів.

Навіщо встановлений Різдвяний піст?

Різдвяний піст встановлений для того, щоб ми до дня Різдва Христового очистили себе, щоб з чистим серцем, душею і тілом могли благоговійно зустріти явленого у світ Сина Божого і щоб, окрім звичайних дарів і жертв, принести Йому наше чисте серце і бажання слідувати Його вченню.

Святі отці про Різдвяний піст

«Утримання від пристрастей – краще за всі медикаменти, і воно дає довголіття» святитель Феофан Затворник.

«Піст тілесний нічого не означає без духовного посту внутрішньої людини, який складається з відвертання себе від пристрастей. Цей піст внутрішньої людини приємний Богу і винагородить для тебе недостаток тілесного посту» преподобний Варсонофій Великий.

«Само зберігання утримання відображене чотирма порами, щоб протягом року ми пізнали, що невпинно потребуємо очищення і що при розсіяному житті завжди треба намагатись нам постом і милостинею винищувати гріх, який примножується тлінністю плоті і нечистотою побажань», також за словами святителя, Різдвяний піст є жертва Богу за зібрані плоди: «Як Господь ущедрив нас плодами землі, так і ми під час цього посту повинні бути щедрими до бідних» святитель Лев Великий.

«Піст Різдвяної Чотиридесятниці зображує піст Мойсея, який постив сорок днів і сорок ночей, отримав на кам’яних скрижалях письмена словес Божих. А ми, постячись сорок днів, споглядаємо і приймаємо живе слово від Діви, написане не на каменях, але що втілилося і народилося, і долучаємося до Його Божественної плоті» святитель Симеон Фессалонікійський.

Як харчуватися і як себе вести в Різдвяний піст?

 Устав Церкви учить, від якої їжі слід утримуватись під час постів: м’ясо (м’ясні вироби), сир, масло, молоко, яйця, а іноді і риба, дивлячись на строгість святих постів.

  • Правила утримання, встановлені Церквою в Різдвяний піст, такі ж, як і в Петрів піст. Крім того, в понеділок, середу і п’ятницю Різдвяного посту, якщо на ці дні не випадає храмове свято і дні великих святих, уставом забороняється риба.
  • Від 2-го січня до 6-го січня піст посилюється, і в ці дні навіть в суботу та неділю риба не благословляється. Тим часом саме на ці дні припадає святкування цивільного Нового року, і нам, православним християнам, треба бути особливо зібраними, щоб веселощами, питтям вина і споживанням їжі не порушити суворість посту.
  • В останні дні посту, 6 січня, взагалі не прийнято вживати їжу до вечора, а ввечері в Різдвяний святвечір, за традицією з’їдається особлива страва, «кутя».
  • Кожна людина повинна сама визначити, що руйнує її внутрішній світ, що відволікає її свідомість, і взяти під контроль цю сторону життя, прагнучи в дні посту, відмовляючись від того, що звично і приємно, покласти на себе подвиг стриманості.

Якщо людина за станом здоров’я не може понести всю міру утримання, то вона повинна взяти благословення у священика на послаблення посту. При цьому важливо розуміти, що духовний піст, пов’язаний з відмовою від розваг і боротьбою з гріхом ніяких послаблень мати не може.

Вступаючи на терена посту, постараємось не витратити даремно цей час, коли, взявши під контроль своє життя, свої думки, свої почуття, свої плотські устремління і бажання, ми можемо зробити реальний крок на шляху подолання гріха, а значить реальний крок назустріч Богу і Його Небесному Царству!

Поділитись:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *