Ірина
Слава Ісусу Христу! Коли мені було 6 років я ненароком потрапила по телевізору на канал де було те, що не можна дивитись дітям тобто розпуста:(Після цього мені ,ну як дитині стало цікаво і я почала шукати це все в Інтернеті (надивилась всього достатньо). А потім я про це забула усе , але в 14 років знову згадала і почала займатись самозадоволенням, але коли усвідомила, що це великий гріх я перестала і дивитись ці дурниці і робити дурниці:(
Та рік тому в мене сталась прикра ситуація : Я подивилась по телевізору програму про магію і прокляття ну і т.п. Після цього почали лізти думки ніби я когось проклинаю , але повірте, я дуже люблю своїх рідних і хочу їм тільки щастя. Також потім полізли всякі богохульні і розпусні думки ,навіть коли я була в церкві.
Я почала боротись з цими думками та чим більше я боролась тим більше їх ставало, були моменти коли я була в безнадії думала про самогубство, бо я боялась стати поганою і боялась нашкодити своїм рідним. Тепер я просто ненавиджу себе за це все:(
Хочу поставити запитання:)
1.Чи я не нашкоджу рідним цими думками?
2.Якщо піду до сповіді чи простить мені Бог?Що сказати священнику?
3.Чи є в мене можливість знову жити нормально ,чи я буду покарана до кінця життя?
4. Що робити?
Дякую за відповідь:)чекатиму з нетерпінням!
Архімандрит Тихон
Слава навіки Богу! Шановна Ірино, постараюся відповісти повторюючи задану Вами нумерацію.
1. Ви не нашкодите своїми думками нікому, тільки собі.
2. Бог прощає нам всі гріхи, в яких ми каємося. Священнику кажіть все, в чому Вас укоряє совість.
3. Жити нормально, може кожен, хто того захоче. Людей покараних до кінця життя не буває взагалі.
4. Робіть все, що потрібно для спасіння душі.
Бог в поміч.