Чи потрібно збирати кошти на храм під час Літургії?(Оновлено)

Віталій

Христос Воскрес!
Є суперечливе запитання про збір грошей під час літургії! В одній церкві паралельно дві традиції або може статути церковні. Ви краще знаєте як воно називається! Тому хочу запитати більш детально звідки походить традиція як збір грошей під час літургії? Чому в одних церквах збирають, а в інших ні? Хто приймає рішення про збір? Тут є багато мінусів і хотілося б деталь і точно знати про це! З мінусів це: шум від монет, переведення уваги з богослужіння на гаманець, також деякі люди заглядаючи в чужі гаманці і на суму покладених грошей починають думати не про молитву про такий гріх я заздрість до чужих статків і це християнину жахливо спостерігати особливо в храмі. Деякі священно служителі і богослови дуже критично до цього відносяться говорячи що Христос з батугом виганяв з храму торгашів. Наприклад Осипов О.І. говорить таке https://youtu.be/xCUEDsUKVoU яка позиція нашої церкви що до цього? Де питання такого рівня треба ставити коли в одному храмі за в іншому проти?

Протоієрей Василій Юрина

Воістину Воскрес! Збір коштів під час Літургії традиція хоч і древня, та дійсно неоднозначна. Як правило в древності збирали кошти після об’яви про негайну потребу, для когось з общини, хто опинявся в якихось певних труднощах. Ця традиція подібного збору коштів збереглась тільки на західній частині Україні, тільки збирають як правило не комусь конкретно, а взагалі на утримання або потреби даної громади. Збирати чи незбирати кошти, вирішує місцева громада сама, часто навіть без відома священика. Змінити це можна винесши пропозицію на засідання громади. Правда як показує практика, в деяких храмах по другому важко привчити збирати кошти, але варта, бо збір під час літургії дійсно порушує благоговіння. По конкретним випадками можна звертатись в місцеву єпархію, там можуть прийняти міри. Такі звернення привертають увагу до вирішення конкретних питань і частенько отримують позитивне вирішення.

Архімандрит Тихон

Воістину Воскрес!
Трішки уточню, Христос виганяв з храму не просто торговців, а людей, які наживалися на прихожанах, продаючи монетки малого номіналу за більшу ціну, і жертовних тварин по завищеним цінам.
Погоджусь з Вами, що нічого хорошого немає, в таких “похожденіях” з кружкою. Правда кожен приход, як і кожен монастирь, має свої нажиті, побутові, традиційні ообливості, тому заганяти всіх в одну “битову рамку”, правилами чи синодальними постановами, справа марна.
Справжня проблема криєтся, насамперед в нас самих.  Біда в тому, що на богослужінні, майже ніхто не молится, всі про щось мріють, і скучно вичікують кінець служби. Кружка в храмі, це просто спасіння, для скучаючої публіки, тому всі так ревносно намагаются поучаствовати  в данній процедурі. І уважність на молитві, залежить не від зовнішніх факторів, а від нашого усердія і понужденія до молитви.
Коли ми почнемо уважно слухати слова Літургії, повторювати їх подумки разом з дияконом, священником, кліросом, нам буде не до кружки, не до того як шушукаются поряд з нами “захожани”, як неціломудренно одягается молодь, як граються жінки з догораючими свічками на підсвічниках посеред храму.
Ці проблеми – плод нашого нераденія, тому вихід один – “вонмем”, і саме наша уважність до богослужіння вирішить проблему для нас особисто, а якщо і всі підключаться до уважного переживання Літургії, то кружку відмінять на найближчому церковному зібранні.
Поможи нам Боже, молитися уважніше, і як казав оптинський старець Амвросій: “спаси себя, и хватит с тебя”.

Протоієрей Віктор Палош

Розширю задане питання і я своїм поглядом. Справді, вигнання з храму торговців не підходить до самого факту збирання коштів, але може бути віднесене до порушення через це молитовного настрою присутніх. І інший факт незаперечний: вирішує дане питання приход. Є приходи в достатку і там нема такої необхідності. А є такі, яким нема за що храм утримувати і тих, хто трудиться при ньому.

Щодо храму, де я служу, то в ньому збирають кошти після причастя мирян. Причастя є кульмінцією. Головне, я рахую, щоб подібне не відбувалось на важливих моментах. Я особисто був і є проти цієї практики. На якиїсь період наполяг і приходська рада погодилась не збирати кошти взагалі. Але, нажаль, відповідальність не у всіх вихована. Не всіх цікавить за що храм повинен будуватись та вести життя… Тому знов приходська рада, після математичного експерименту, повернула практику.
Зробіть опитування прихожан і Ви переконаєтесь, що більшості БАЙДУЖЕ матеріальний стан ХРАМУ, не кажучи вже про життя одруженого притчу. А він теж, по слову Апостола, повинен жити від  жертовника. Ось над чим потрібно працювати – виховувати в людях принцип десятини, яку встановив Бог в Старому Заповіті, а в Новому прихожани все віддавали. У Києві, “матері городів руських”, не випадково “десятинний храм”. Якби люди віддавали Богу десяту частину доходу в місяць, не було б потреби просити в них милостиню з тарілочками!!!
Поділитись:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *