Юля
Доброї ночі. Підкажіть будь-ласка що роби, якщо опустились руки і не знаєш як бути? Я знаю що молитва помагає, але я цілими днями плачу. Відносини не складаються ні з мамою ні з коханим чоловіком, ні з рідними . Підтримки немає, переживаю щоб не пасти духом. Є донечка 4 роки. Стараюсь для неї. А як бути не знаю.. Пустота всередині.
Протоієрей Олександр Монич
Христос між нами, Юля!
Кожна “пустота” має свою історію. У Вас, вона теж своя. У Вас є все для радості в житті, а Ви плачете?! У Вас є чоловік, мама, рідня, чого Вам ще не вистачає? В лікарнях лежать тисячі людей з онкологією, тисячі дітей ростуть без батьків, сотні тисяч молодих людей не можуть знайти себе в житті через відсутність сім’ї…
Розберіться в собі. Для цього почніть з себе. Чому все не так спробуйте зрозуміти через своє бачення свого ж світу. Може причина не в інших?
Що Ви розумієте під словосполученням “немає підтримки”, для мене не ясно? В чому це проявляється, що воно для Вас повинно бути? Більше питань ніж відповідей.
Зараз час Петрового посту! Відвідайте обов’язково богослужіння. Підійдіть до Таїнства Сповіді. Поспілкуйтеся з духівником. Поясніть свою скорботу і турботу. Спробуйте щось почати робити. Автоматично все не вирішиться! Ви самі повинні докласти для цього зусилля.
Все обов’язково буде добре. Може в Вашому житті настав період “побуту та протоколу”, тобто життя перетворилося на шаблон? Тоді знову ж таки Ви з чоловіком повинні внести в нього корективи! Будьте Христові! Ніколи не падайте духом!