В Православній Церкві особливим шануванням користується Пресвята Богородиця. Що потрібно знати про повагу до Неї в православній традиції?
1. Новий Заповіт не дає ніяких вказівок на те, що при житті Христа Його Матір користувалась якимось особливим шануванням у спільноті учнів Спасителя. В Євангеліях Матфея і Луки про Матір Іісуса говориться детально про Різдво від Неї Спасителя. В подальшому поминання про Марію, Матір Іісуса Христа в Новому Заповіті носять епізодичний характер. Всі три синоптичні Євангелія включають розповідь про те як Матір і брати Іісуса прийшли до Нього і просили про зустріч з Ним, але Іісус, вказавши на сидячих рядом з Ним учеників, сказав: «Ось матір…..» (Мф.12:46-50; Мк.3:31-35; Лк.8:19-21). В Євангелії від Іоанна Матір Іісуса присутня на першому Його чуді в Кані Галілейській (Ін.2:1-12). В цьому ж Євангелії говориться, що Вона стояла при Хресті Іісуса (Ін.19:25-27). Цим вичерпуються свідчення Євангелія про Божу Матір.
2. Догмат про дівственне Різдво Іісуса Христа від Марії є Маріологічним догматом заснованим на прямому свідченні Нового Заповіту (Мф.1:18-25; Лк.1:26-35). Уже в ІІ ст. тема дівства Пресвятої Богородиці стає невід’ємною частиною Христологічного вчення Церкви. На початку ІІ ст. святий Ігнатій Богоносець згадує дівство Марії в числі трьох тайн, які були скриті від диявола: «Але від князя віку цього приховано було дівоцтво Марії і Її дітонародження, так само і смерть Господа, три славетні таємниці, що відбулися в мовчанні Божому.» (Послання до Єфесян 19 гл. Ігнатій Антіохійський).
3. Церква прославляє Богородицю як «Приснодіву», тобто, що зберегла дівство назавжди, повсякчас. Приснодівство Богородиці є однією із важливих тем православного богослужіння і богослов’я. В богослужбових текстах Православної Церкви розповідається, що Богородиця – «преждє Рождєства Діва, і в Рождестві Діва, і по Рождестві паки прибиваєт Діва!»
4. Термін Богородиця у відношенні до Діви Марії був остаточно затверджений на ІІІ Вселенському Соборі в 431 році. Цей Собор осудив єресь Несторія. Хоча Діва Марія народила не предвічного Бога, а чоловіка Ісуса, предвічний Бог і чоловік Ісус – одне і теж Лице, відповідно звідси слідує, що Діву Марію належить іменувати не Христородицею, як учив Несторій, а Богородицею. Термін Богородиця не був винайдений богословами, цей термін зародився в літургічному житті Церкви. До того моменту коли Несторій виступив проти його використання, термін Богородиця вже давно використався в богослужінні та молитвах християн. Саме спроба відмови від терміна вже традиційного і послужило сигналом до початку боротьби з несторіанською єрессю. Таким чином Богородичний догмат був народжений через досвід молитви, а не через богословські трактати. Церква знала про те, що Марія народила Бога воплотившогося, а не просто чоловіка Ісуса Христа.
5. По вченню Церкви, Пресвята Діва була від віка передвибрана Богом для того, щоб стати Його Матір’ю. Вона була за богослужбовими текстами «преуготована і предочищена». В той же час Церква ще в епоху Христологічних спорів V ст. відкинула уявлення про те, що Христос пройшов через Богородицю «як через канал», тобто Вона була не лише пасивною виконавицею божественного передбачення, інструментом і знаряддям Божої волі. Боговоплощення стало не тільки ініціативою Бога, Котрий вторгся в історію людства, але і актом взаємодії Бога і людини. В лиці Божої Матері людство вийшло на зустріч Богу, щоб спастись Її допомогою. Людство принесло Богу в дар Матір Діву, як говориться в одному з Різдвяних піснеспівів.
6. Пресвята Богородиця відрізнялась особою святістю непричетності до гріха і страстей. Церква називає Матір Божу «чеснійшую херувим…», тобто безмірно переважаючу ангелів по Своїй святості. Вона також називає Її Пресвятою, буквально, «зверх-святою», що підкреслює перевагу Її святості над святістю любої другої людини.
7. Православні віруючі звертаються до Богородиці в своїх молитвах. Крім того, шанування Богородиці займає виняткове місце в богослужінні. Богородичні празники супроводжують віруючих протягом усього року паралельно з празниками Господськими посвяченими споминам основних подій із життя Іісуса Христа. Кожне богослужіння містить молитви звернені до Божої Матері. Її образ був джерелом натхнення для церковних поетів гімнографів. Він залишається таким для всіх поколінь православних християн, що бачать у Пресвятій Богородиці «Заступницу усердную», «в скорбіх і печалях утішеніє», «взисканіє погибших», «всіх скорбящих радость»…
8. Вшанування Богородиці протягом першого тисячоліття християнської історії розвивалось паралельно на Сході і Заході. З плином століть на Заході розвивалось вчення про «непорочне зачаття» Божої Матері. Згідно цьому єретичному вченню Божій Матері в силу майбутніх заслуг Її Сина була дана особа привілегія – бути вільною від первородного гріха. Однак по словам православних богословів, якщо б Пресвята Діва в силу особливої привілегії була ізольована від решти людства, то знецінювався б факт Її вільної згоди на божественну волю.
9. Православна Церква звертається до Богородиці словами «Пресвятая Богородице спаси нас…», що указує на Її участь в ділі спасіння нас. Однак Православ’я не приймає назви в Богородиці «соіскупительниці», яке існує у Католицькій Церкві, оскільки цей термін умаляє унікальність іскупительної жертви Іісуса Христа і може створити хибне уявлення про те, що в ділі іскуплення була рівна доля участі Божої Матері.
10. В розумінні посмертної долі Пресвятої Богородиці православні і католицькі традиції сходяться віруючи у те, Вона разом з тілом була вознесена на небо. Однак на Заході акцент не на Її кончину, а на вознесіння в небесну славу. Цій події присвячено в католицькій церкві свято – Вознесіння Діви Марії на небо. На православному Сході святкується ж Успіння Пресвятої Богородиці. Це і відображено в іконографії: на Заході Діва Марія зображена вознесенною на хмарі в оточенні ангелів, а на Сході на смертному одрі в оточенні апостолів. Православні вірують в те, що Господь зберіг ЇЇ від тління, але сповідують, що Вона померла в силу загального людського закону. Проте і Православна Церква стверджує, що після смерті Богородиці, Вона у тілі було вознесена на небо.
Для друку
