Тетяна
Слава Ісусу Христу!преймаюсь довгий час одним питанням. Зустрічаюсь з хлопцем майже 2 роки, інтимних стосунків у нас немає, оскільки він розуміє мою позицію щодо цього. Однак, всерівно не можу знайти рівноваги у особистому житті, що саме вважається гріхом , а що ні. Чи саме бажаня мати фізичний контакт з цією людиною, повністю ій віддатися є гріхом? Пристрасні поцілунки?доторки до певних частин тіла?знаю, що варто діяти завжди як совість дозволяє, наче це внутрішньо відчувається, але я іноді почуваюся після зустрічей, словом важко на душі, хоча розумом розумію що ми довго зустрічаємось, і стосунки наче треба якось підтримувати аби вони не закамяніли, і знаю що до інтимних стосунків це не приведе, так як для мене це до шлюбу не припустимо. Просто не можу визначити межу, і на сповіді важко про це говорити насправді. Допоможіть, будь ласка!
Протоієрей Василій Юрина
Не слід покладатись тільки на своє сумління, бо воно може підвести і особливо тих, хто занадто в собі впевнений. Те, що утримуєтьсь, це добре, а те, що розпаляєтесь, це вас гнітить, бо ці дії належать тим, хто вже в шлюбі. Ви знаєте, що таке вінчання – це нагорода за терпіння та дотримання чистоти! Дай Бог вам дочекатись свого!