Vira
Слава Ісусу Христу! Нещодавно у мене помер чоловік у дуже молодому віці, раптово ніхто навіть не підозрював що він хворий. У нас є донечка маленька… Мені дуже важко змиритися з його втратою, незнаю як жити далі, немає взагалі ніякого бажання. З дня на день, відбуваю, так для “галочки” дуже важко жити. Я ніяк не можу повірити що все. І в голові одне і теж питання чому він, чому ми, як ми так добре жили, кохали і поважали одне одного, були як одне ціле. Постійно вірили в Бога? Чому так? Як жити далі?
Протоієрей Василій Юрина
Доброго вечора Вам! Таку втрату дійсно важко прийняти та зрозуміти, але все ж таки є те, що є. Про те наш розум має мати відповіді і на такі питання, щоб могти рухатись далі. По перше Бог дійсний наш Творець, який дає користь не тільки для цього тимчасового життя, а й для всьої вічності. Якщо ми бажаємо блага собі чи іншим, то уявіть собі наскільки більш реальніші блага може і дає Сам Бог! І якщо ми здатні любити то наскільки може любити Сам Бог. Покладіться на Його волю, адже якщо Бог Вам дав пережити такі прекрасні почуття, то наскільки більше Він може ще дати, тільки дай Бог Вам не зламатися! Сповідуйтесь, Причащайтесь і моліться Бога про втіху і підтримку. Спілкуйтеся зі священиками, читайте відповідну літературу і душа оживе!