Юлія
Отче, маю проблему, яка з’їдає мене зсередини вже п’ятий рік. Люблю чужого чоловіка. Хоча спочатку він був моїм. Ми зустрічалися, все було добре, ніколи не сварилися. А в один день він пішов. Без пояснень. І причини я не знаю і досі. Після цього ми ще багато разів зустрічалися, пробували почати все знову, він хотів повернутися до мене і я це бачила. Але не повертався. Два роки тому він одружився з жінкою, яка мала свою дитину. А недавно в них народилася своя дитина. Шлюбу вони не брали, лише розписалися. За цей час він багато разів шукав зустрічі зі мною, іноді ми проводили час разом. Півроку тому він попросив зустрітися і в нас відбулася серйозна розмова про те, що він дуже шкодує і що в житті зробив одну велику помилку – покинув мене. Але повернути назад він вже не може. У них спільна квартира, вкладені гроші і т.д. Про те, що дружина вагітна, він не розповів. Я дізналася згодом. Я не бажала їй зла, навіть ставила свічки і молилася за її здоров’я, бо боялася, що можу зашкодити їй і дитині своєю мимовільною заздрістю. Тепер вона народила, а я не можу знайти собі місця, бо розумію, що це кінець. Я не можу нормально жити. Я думала, що змирилася, але це не так. Я не можу мати стосунків ні з ким іншим. В мене постійні депресії, страхи і нервові зриви, не раз лежала в лікарні. Я боюся зійти з розуму. Моє життя зупинилося. Все позитивне, що є навколо, – дні народження, свята, хрестини, перші причастя і випускні, – все це відбувається в житті моїх друзів, рідних, але не в моєму. Я лише спостерігаю збоку. І здається, що так буде завжди. В мене є лише робота і гроші, гроші і робота. Все. А час на місці не стоїть. Мені страшно, що отак пройде все життя. Я дуже боюся. Ми двоє розуміємо, що все неправильно, а зробити нічого не можемо. Невже дороги назад немає?
Протоієрей Віктор Палош
Добрий день! Я так розумію, що запитує мене людина не православна… Щодо питання – Ви сама зациклилась на цьому і тому воно не дає спокою. Якщо він обрав не Вас, Ви повинні дякувати Богу, бо значить як би зразу обрав, то потім би кинув, що й показав по відношенню до Вас. Не вірте йому. Людина, котра говорить подібні слова поза своєю сім’єю, не варта Вас! Просто заставтесь, знайдіть силу волі, і викиньте його з свого життя. “Клин клином вибивають”. Поїдьте до Почаєва, помоліться щиро і Бог допоможе. І застерігає власне САМ БОГ: на чужому нещасті свого не збудуєте!