Архів категорії: Cім’я

Чи потрібно хрестити дітей при народженні?

620

Павло

Чому ви хрестите дітей при народженні? Біблія ж пише “ідіть, НАВЧІТЬ і охрестіть” та й Іісус же прийняв хрещення в зрілому віці!
Чи не повина людина це сама вирішувати чи хреститись чи ні? Куми це духовні наставники які мають навчати Слова дітей, а виходить що вони йдуть в церкву тільки на Пасху і ви таких благословляєте, чому?

Протоієрей Олександр Монич

Христос посеред нас, Павло!

Питання яке Ви надіслали нам – не нове. Воно цікавить всіх без винятку людей, навіть віруючих, скажімо так практиків в церковного простору. По мірі ваших питань в широкому запиті постараємося так і відповідати.

 – Чому ви хрестите дітей при народженні?

Таїнство Хрещення перш за все здійснюється над всім тими, хто повертається від «тьми до світла» (Діяння 26, 18), хто відрікається від сатани і переходить в царство Бога. Це таїнство є необхідністю в спасінні і його початку: «хто не родиться від води і Духа не зможе увійти в Царство Боже» (Ін. 3, 5). Чому хрестять дітей. По-перше всіх хто приходить до Христа, а це є і маленькі діти, Господь сказав таких Я не відгоню від себе (Ін. 6, 37). Окрему увагу зверніть на текст Євангелія від Марка 10, 13-15 де є чітко показано, що і дітей приносили до Господа. По-друге. За дітей у Хрещенні ручаються свідомі дорослі. І вони несуть неабияку відповідальність за цих похресників. Не може дитина, наприклад взяти участь в таїнстві Причастя, якщо вона не охрещена! Тому, коли росте тіло дитини ,Церква йде на допомогу і душі та духу. Це надзвичайно важливі речі. Ми не можемо чекати часу, коли буде так і так. Ми не знаємо, якою буде зростати дитина. Які вона буде мати примхи, емоції, почуття злі чи добрі. Ми цього не знаємо чи буде так. Церква відразу присвячує дитину Христу через таїнство Хрещення і таким чином у найвідповідальніший час формування свідомості, емоцій, почуттів, розуму Церква дає дитині силу Духа, Який все оживотворяє.

– Біблія ж пише «ідіть, навчіть і охрестіть»? Так, цілком вірно, але ці слова були сказані апостолам, які реально йшли у великий світ темряви для проповіді Христа. Завдання номер один перед апостолами була катехизація, місіонерство, гомілетика, і як результат цього – Хрещення. Важко повірити в те, що апостоли приходячи в домівки бачили дітей, «яких є Царство Боже» (Мк. 10, 14) і не хрестили їх!? Більше того, зверніть особливу увагу на текст (Кор. 7, 14) де апостол називає не охрещених дітей язичників «нечистими». В книзі Дій святих святих апостолів є написано, що апостолами був хрещений цілий будинок Стефана, і взагалі доросли і дітям належить обіцянка про Хрещення (Діяння 2, 39).

– Іісус же прийняв хрещення в зрілому віці?! Так! А Ви знаєте, що Йому взагалі цього не потрібно було робити, тому що Він був Богом! Але, щоб виконати всю правду Божу Він це зробив заради нас і нашого спасіння.  Іоанн Хреститель Хрестив в покаяння, заради віри в майбутнього Месію. Хрещення після Христа має зовсім інше смислове навантаження і значення. Це Хрещення умова спасіння. Причому не автоматична умова. Охрестившись ми не стаємо відразу автоматично святими! Це маленьке сім’я, яке ми повинні поливати добрим життям, справами, молитвою і тоді можливо Бог нас сподобить Свого Царства.

– Чи не повина людина це сама вирішувати чи хреститись чи ні? Якщо людина живе у тьмі, їй важко щось вирішувати! Це по перше. Чому? Тому, що вона не знає світла! Невже Вам здається, що я все життя можу робити що завгодно, а потім Хрестившись стати за дві години святим. Ні! І ще раз, ні! Людина повинна бути Хрещеною, бо тільки тоді в неї є шанс стати іншою і ближчою до Бога. Без таїнства Хрещення людина позбавляється найсвятішого спілкування з Богом через участь в таїнствах.

– «Куми», це духовні наставники, які мають навчати Слова дітей, а виходить що вони йдуть в храм тільки на Пасху і ви таких благословляєте, чому?

Бути хресним – це не фікція. Хто до цього так відноситься, біда такій людині, а ще більша біда тій дитині, в якої такі хресні. Обов’язок хресних – це щоденне молитовне спілкування з Богом за похресника. Духовне виховання. Якщо цього немає – це проблема не похресника, а преш за все його хресного чи хресної.

Поділитись:

Чи гріх давати ім’я дитині не згідно церковного календаря

109

Марія

Слава Ісусу Христу! Чи маю я гріх і чи вплинули на долю донечки, назвали і хрестили імям Анна, а народилась 3 червня на Олени?

Протоієрей Віктор Палош

Слава навіки! На долю людини впливає виключно гріх. Так що ми самі формуємо свою долю. Бог через Провидіння веде нас завжди до блага, особливо коли ми скорботи з терпінням переносимо. А ім’я само по собі нічого не змінює і не впливає. Тільки наша воля!

Поділитись:

Можна бути хресною мамою в період місячних

170

Ирина
Добрый день, 8 сентября крестили ребенка . Но утром в день крестин у крестной мамы начались критические дни . Мы приехали в тот храм где собирались крестить и я поговорила и со священником и с главным в том храме . Мне они однозначно сказали можно маме крестной крестить,заходить в храм и крестить . Мы очень переживаем,правильно ли все? Нет ли греха, все ли нормально провели? Не коснется ли что то ребенка. ? Видь всегда говорили что нельзя женщине входить в храм. Мы очень переживаем

Протоієрей Віктор Палош
Доброго дня, Ірина! Не хвилюйтесь! Вам правильно сказали. Ось по цьому питанню пропоную переглянути матеріал авторитетного в Церкві ієрарха – Святішого Патріарха Павла. І пам’ятайте – гріх не переходить на інших і покарання за нього. Тільки якщо сама людина повторює гріх батьків, то може у цьому випадку, взяти наслідство так званого “родового гріха”! Посилання про місячні: http://sampalomnik.ru/soveti/poleznaya-informaciya/soveti/qq.html

Поділитись:

Чи поститись якщо батьки проти?

309

Світлана

Прошу поради. Чи правильно порушувати пiст заради збереження миру в сiм’ї, якщо батьки не дозволяють постити (просто не одинаково зi мною розумiють, шкодують мене, бо худа), вже доходило до сильного крику i бiльше. Я розумiю це як вибiр мiж двома грiхами i роблю його, як я сама собi думаю, на користь ближнього. З одного боку дотримання посту не є  самоцiль , а засiб досягнення якраз доброї перемiни, добродітелей, якими i є мир, любов, послушання, кротость; i потрібно своїми засобами спасiння жертвувати заради спасiння ближнього; i є також заповiдь шанування батькiв. (Так?) А З iншого боку як це не постити, не вuходить вже i таємно, до тепер ледве постила i не так сильно як би могла, і не по уставу, а як перед Сповiддю i Причастям буде не знаю, наближається новий пiст. Чи може я маю твердо i непохитно настаювати?, на розум iноді приходять тi слова, що треба бiльше слухати Бога, нiж людей, але тут теж розумiти можна як виправдання нарушенного посту, бо якраз є пряма заповiдь любовi ближнього, а пiст нарушаться не як власне бажання чи нестриманiсть.  Мені страшно, але здається, що я нерозумно себе в многому поводжу, не розумiючи, забувши те, що знала, слiпа, без порад, i спокушаю домашнiх на грiхи, бо крiм крикiв були i образливі слова на церковну сусiдку, крики за молитвенник, який менi дали або якiсть висловлювання, непускання в церкву i взагалi iх вiддалення вiд церкви. Чи це не вбивство духовне? Я не осознаю своих грiхiв. Як бути?

Протоієрей Олександр  Монич

Христос посеред нас Світлана!
Віра в Бога – це не абстракція, – це реальне щоденне життя з Ним. Пости в Церкві є для того щоб ми самі перш за все стали ближчими до Бога. Щоб ми хоч трохи стали переможцями над собою. Своїми примхами, страстями.
Перш за все і це здається найголовніше, піст – це не чергове дотримування меню, а перетворюючий свідомість час. Час коли від наших думок, молитов, щоденного життя, участі в таїнствах Церкви та добрих справах залежить те, наскільки ми наблизимося до Неба.
Хтось дивиться на піст, як на дієту, хтось думає, що немає значення, що їсти, головне – любити інших, не робити зла. Проте, досвід Церкви показує, що під час посту людина реально може змінитися, очиститися, «переформатувати» свої думки, стати іншою. Це залежить від багатьох факторів, але як не крути дотримування раціону харчування сильно сприяє цьому процесу. Під час того, коли людина вміло поєднує і свою фізику, і меню, і молитву, і добрі справи, і спосіб мислення – це дає результат.
Євангеліє дає нам цікаві рекомендації того, як потрібно себе вести в пості. Господь нам дає своєрідні правила поведінки. Поведінки напевно не стільки зовнішньої, як – внутрішньої.
Перш за все під час посту не потрібно цим хизуватися перед іншими. «А ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий, щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно» (Мф. 6:17-18). Чому? Тому що, від тієї секунди коли ти навіть не те що похвалився, тобто оформив в слово свою думку, але тільки подумав, що ти не такий, як інші (приклад митаря та фарисея) – рахуй твій подвиг приречений на фіаско. І справа тут не в Небі, а в нас. Господь хоче нас бачити смиренними, тому що це головна умова для спілкування з Ним.
Другу цікаву рекомендацію, щодо посту нам дає вже апостол Павло. «Хто їсть, нехай не погорджує тим, хто не їсть. А хто не їсть, нехай не осуджує того, хто їсть, Бог бо прийняв його» (Рим. 14:3). Тобто, якщо ти дотримуєшся посту – не засуджуй ніколи того, хто це не робить. Ми не знаємо чому людина це робить. Можливо вона ніколи в житті не пробувала це робити. Можливо їй ніхто ніколи не розповідав, як потрібно постувати. Можливо ця людина ніколи не була на сповіді і т.д.
Стостовно реакції батьків чи то сімʼї. Ваша завдання виконувати заповідь Спасителя. Робіть це не напоказ. Тихо, мирно. Щоб від Вашого посту ніхто не страдав і не проявляв через це зайву агресію.

Поділитись:

Що молитись, щоб одружитись?

189

Володимир

Добрий вечір батюшка. Мені 35 років, а я ще не жонатий і не знаю чого, є якісь молитви щоб почитати, може якісь проклени поклали або наворожили мені, порадьте як бути. Дякую

Протоієрей Василій Юрина

На таке питання майже неможливо відповісти по пошті, бо потрібне живе, душевне спілкування, вивчення прояву особистості, переговорити віч навіч. Прокльони тут точно нідочого! А от помолитись це дуже потрібна річ! Та незабувайте коли чогось просите, казати Богу, що я хочу того чи іншого в житті, але якщо воно мені не буде на користь, тоді хай я краще обійдусь без того, чого прошу! Є багато людей особливо дівчат, які буквально вимолюють собі з неба пару, а потім приходять і кажуть родичам, друзям, про те, що сім’я для них перетворилась на пекло… Багато людей просять багатства, а потім зі сльозами констатують, про те, що краще було тоді, коли жили бідніше. Тож в першу чергу раджу знайти хорошого священника, і поспілкуватись з ним про турбуючу тему. Та також взяти на себе молитовний подвиг, а саме з допомогою священника знайти молитву потрібну і двічі на день з глибокою увагою молитись нею до Бога. А в Бога всього багато і Він як ніхто інший допоможе вирішити це питання!

Поділитись: